На чернігівські туалети у рік тратять мільйон: чому у вбиральнях не пахне Європою?
Інформацію про громадські вбиральні ЧЕline довелося дізнаватися в Управлінні житлово-комунального господарства міської ради, як кажуть, із боєм.
Як і зазвичай, у телефонній розмові нам повідомили, що начальник зайнятий, а без його дозволу ніхто із заступників чи спеціалістів із журналістами не спілкується.
Звісно, субординація, коли підлеглий поважає і слухається начальника, це добре. Але в цьому випадку більше схоже на бюрократичну машину в дії, звісно, в гіршому розумінні цього поняття.
Та й що такого секретного запитали? Живемо в місті, платимо податки, то й маємо право знати, наскільки розумно витрачаються бюджетні кошти.
Думаю, читачі вже здогадалися, що усні розмови з чиновниками результату не принесли. Довелося направляти офіційний запит. Через кілька днів поцікавилися, на якому етапі підготовка інформації, на яку очікуємо. У відповідь почули: ще не сплинув термін, відведений законодавцем на її підготовку. Мовляв, чекайте.
На щастя, дочекалися. Та радість була недовгою. Бо щойно побачили, скільки коштів передбачено на утримання кількох громадських вбиралень у Чернігові, обімліли. Майже мільйон гривень на рік!!! Як вам розцінки? Чернігівці, яким доводилося бувати в безкоштовних громадських вбиральнях, навіть у самісінькому центрі міста, знають, що сучасними благами на мільйон гривень там і не пахне. Скоріше, навпаки, тхне чимось іншим.
До речі, щороку наше древнє місто, багате на історичні пам’ятки, відвідують чимало туристів, зокрема з-за кордону. Тож, можливо, для них варто влаштувати особливий екстремальний тур громадськими вбиральнями під назвою «Залишитися живим»?
Узяти ідею на озброєння чи ні – справа туристичних менеджерів. А ми повертаємося до отриманої від комунальників інформації.
«На даний час у місті налічується вісім громадських вбиралень, які перебувають на утриманні комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради», – йдеться у повідомленні.
Далі – самі сухі цифри, із яких зрозуміло, що в середньому в місяць на утримання цих вбиралень витрачається 81,3 тис. грн. Із них 74,1 тис. грн – на обслуговування і 7,2 тис. грн – на сплату комунальних послуг. Ось тільки, що передбачає обслуговування, як кажуть, добитих до ручки і, даруйте на слові, смердючих туалетів, чиновники не пояснили. Хоча офіційно ми про це запитували.
Іще одна дивина – даних про кошти, що витрачаються на поточний ремонт вбиралень за рік в управлінні наразі немає.
Натомість інформацією про доходи від платних послуг, що надаються в громадських вбиральнях на Алеї Героїв, біля кінотеатру ім. Щорса та на Валу комунальники поділилися. За рік набігає близько 84 тисяч гривень, відповідно, майже 7 тисяч гривень на місяць.
На цьому ЧЕline крапку в туалетній темі не ставить. Адже нам і досі не зрозуміло, чому обслуговування громадських вбиралень щороку коштує місту майже мільйон гривень.