Наприкінці ХІХ сторіччя в Чернігові функціонували три пивоварні

Серед майже двох десятків заводів і фабрик, що існували в Чернігові наприкінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя були три заводи з виробництва пива.
Найстарішим пивоварним заводом у Чернігові вважається завод В’ячеслава Вондрака, заснований у 1885 році. До речі, цьогоріч виповнюється 140 років від його створення.

Розташовувався він на Підмонастирській вулиці на Лісковиці. Причому був він просто в будинку В’ячеслава Вондрака, чеха за походженням.
Відомо, що на кінець ХХ сторіччя на підприємстві працювали восьмеро робітників.
«Завод виробляв десять сортів пива: чорне, чеський гранат, пільзинське, пшеничне й інші сорти.
До того ж у місті були свої лавки, де реалізовували продукцію. Зокрема, одна з лавок була на Бобровиці. Відомо, що продукцію зберігали в лагрових підвалах. Якщо хтось із чернігівців замовляв доставку пива додому, вона була безкоштовною. Тож уже в ті часи така послуга була доступною.
Відомо також, що деякий час заводом керував Франц Лінгард, і в період Першої світової війни він уже був власником заводу», – зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Надати Ялівщині національного статусу: ініціатива голови Спілки захисту культурної спадщини
За словами історика, власницею другого пивного заводу в Чернігові була Анна Стрижбрна. Почав він діяти у 1909 році, а може, й трішки раніше. А розташовувався завод на той час у передмісті Чернігова, яке називалося Ковалівка. Нині – це вулиця Київська. І розбудовувався цей завод на території садиби власників, які були австрійськими підданими. Окремі будівлі заводу збереглися до нашого часу.
«На заводі виробляли такі сорти пива, як віденське, чеське, чорне, кабінетне, баварське та інші. Щодо цін, то пляшка пива, залежно від сорту і, ймовірно, розміру пляшки, коштувала від 6 до 10 копійок. Оптовий склад цього заводу був на Червоній, або на той час Базарній площі.

Доставка замовлень продукції цього закладу також була безкоштовною. А пивна лавка від цього заводу діяла на Борисоглібській вулиці», – розповів Максим Блакитний.
І третім був завод Юліуса Шефлера.
«Завод мав назву «Нова Баварія». Пляшка пива виробництва цього заводу коштувала від 6 до 9 копійок. Варили столове пиво, народне, мюнхенське, чорне, пільзинське. А оптовий склад їхній був на Богоявленській вулиці.
Пиво поставляли в ресторани інших власників та у свої пивні лавки. Була й безкоштовна доставка під замовлення до приватних садиб», – пояснив Максим Блакитний.

Звісно, що конкуренція між заводами була, але свого споживача виробники знаходили. А щодо тенденцій і виробництва, то орієнтиром була Західна Європа, бо почасти на заводи приїздили іноземні консультанти, технологи чи інженери, особливо з Німеччини та Чехії.
Ірина Пономаренко
На головному фото Завод Вондрака, фото М. Шамбона
Фото надані Максимом Блакитним
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv





