Перейменовують назви та зносять пам’ятники, пов’язані з російською імперською політикою: як на Чернігівщині виконують закон

27 липня 2023 року в Україні набув чинності Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Фахівці кажуть, що він є логічним продовженням процесу декомунізації.

До речі, під час декомунізації в області було перейменовано понад 2500 об’єктів топоніміки та демонтовано 88 пам’ятників. Більшість цих рішень була ухвалена на місцях.

Суть і строки

Як на Чернігівщині реалізовують згаданий закон, йшлося на брифінгу в медіацентрі Чернігівської ОВА.

«Закон визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи, визначає, що належить до цих символів, а також хто, як і в які строки має видалити їх із публічного простору, тобто мають будуть демонтовані пам’ятники, перейменовані вулиці. Закон задає правове підґрунтя тому процесу, який в Україні триває понад рік та отримав назву деколонізація. Всі ми бачили, як стихійно зносили пам’ятники Пушкіну. Тому виникла необхідність, щоб усе було законно», – зазначає Ігор Жирнов, заступник начальника управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Чернігівської ОДА.

Реалізація закону відбуватиметься практично за тією ж схемою, що й процес декомунізації. Якщо говорити про терміни, то органи місцевого самоврядування мають пів року на перейменування вулиць та демонтаж пам’ятників – із 27 липня 2023 року до 27 січня 2024 року.

Якщо ж органи самоврядування з якихось причин не встигли або не виконали задумане, повноваження переходять до міських селищних і сільських голів, які матимуть ще три місяці, аби виконати вимоги закону – з 27 січня по 27 квітня 2024 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові може некоректно працювати вуличне освітлення через масштабний збій у роботі «Київстару»

Якщо ж у попередніх двох випадках вимоги закону не будуть виконані, то повноваження отримає голова ОДА, який є начальником ОВА. У нього буде ще три місяці на те, щоб поставити остаточну крапку в процесі деколонізації в області своїм розпорядженням – з 27 квітня по 27 липня 2024 року.

До речі, 16 листопада начальник Чернігівської ОВА своїм розпорядженням вже створив робочу групу з питань реалізації закону в Чернігівській області. Вона працюватиме щодо пропозицій перейменувань вулиць і демонтажу пам’ятників.

Але важливо, щоб органи місцевого самоврядування ухвалили рішення щодо перейменувань чи демонтажу. Оскільки в такий спосіб більше буде врахована думка місцевої громадськості.

Три села Перше травня, радянські ордени та поховання

За словами Сергія Бутка, представника Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, пропаганда російської імперської політики – це прославлення або виправдання російської імперської політики, публічне використання російської імперської  продукції, назв, символіки, а також заперечення злочинів і репресій проти українського народу.

Це символи російських державних утворень включно з орденами, а не тільки герби та прапори від московського царства до сучасної росії; пам’ятні знаки особам, які на керівних посадах у державі, армії, партії та інших організаціях брали участь у російській імперській політиці. І звісно, всі працівники радянських органів державної безпеки – від рядового і до найвищих чинів та їх прославлення. До цієї структури в радянському союзі входили, до речі, і прикордонні війська. Безперечно, заборонені гасла і цитати, які належать таким особам у царині літератури, мистецтва, культури, що сприяли реалізації російської імперської політики. І всі пам’ятні знаки на честь подій втілення російської імперської політики мають бути виведені з публічного простору.

Натомість публічний простір – це пам’ятники, пам’ятні знаки, топоніміка, назви юридичних осіб, знаки для товарів і послуг.

«Я пишаюся нашими бізнесменами, адже наприкінці минулого року в Чернігові та в інших обласних центрах побачив, що ковбаса «московська» зникла з публічного простору. Нині вона має назву «українська», – зауважив Сергій Бутко.

Водночас заборона не поширюється на об’єкти всесвітньої спадщини, фонди – національні, музейні, архівні, бібліотечні, надгробні споруди на території офіційних місць поховань. «Наприклад, місця поховання на чернігівському Валу, де захоронені російські окупанти 1918 року та воїни, які брали участь у вигнанні нацистів із Чернігівщини, не є офіційними місцями поховань. Тобто якщо надгробок і могили – на території офіційного кладовища, то нічого не робимо – не перекладаємо назви, не знімаємо символи і взагалі не чіпаємо. Якщо ж це місця почесного поховання, тобто прославлення, то там вже треба працювати з елементами. І ці поховання треба переносити на місця офіційних кладовищ», – розповідає Сергій Бутко.

Оригінали радянських орденів, оригінали бойових знамен, якими люди були нагороджені, не підпадають під закон. Музейні, бібліотечні експозиції із російською імперською символікою, включно з комуністичною, у випадку, якщо вони не прославляють, а навпаки є викривальними – це нормально.

«Окреме питання щодо перейменування назв населених пунктів. Воно вирішується виключно рішеннями Верховної Ради України. Але є нюанс. До 27 січня 2024 року органи місцевого самоврядування населених пунктів, які треба перейменовувати, повинні дати пропозиції щодо нових назв. Якщо пропозиції не будуть подані, то ця проблема звалюється на Український інститут національної пам’яті. І ми разом з фахівцями тоді готуємо пропозиції до Верховної Ради, яка своїм рішенням робить відповідне перейменування. До речі, в Чернігівській області наразі є три населені пункти, які підпадають під дію закону. Всі три села мають однакову назву – Перше травня. Одне село належить до Бахмацької територіальної громади Ніжинського району, друге – в Малодівицькій селищній територіальній громаді Прилуцького району, а третє належить до Тупичівської сільської територіальної громади Чернігівського району. Якщо до 27 січня вони не нададуть пропозицій, то проблему вже доведеться вирішувати іншим. А людям із новою назвою потрібно буде далі жити», – наголошує Сергій Бутко.

Взагалі ж, відповідно до закону, тлумачити, що є російська імперська символіка, має Український інститут національної пам’яті та його представники. Якщо ж питання дискусійне, то законом визначена експертна комісія, що вже взялася до роботи. Яка, до речі, і зробила висновок, що назва Перше травня – це російська імперська символіка.

Пам’ятник Дружби народів у Сеньківці – тепер уже не об’єкт культурної спадщини

У травні минулого року було опрацьовано пакет документів і ініційовано зняття з державного обліку пам’ятника Пушкіну та пам’ятника «Три сестри», або Дружби народів, що в Сеньківці. Ці обидва об’єкти офіційно позбавлені статусу об’єкта культурної спадщини відповідними наказами міністерства культури та інформаційної політики України в червні і липні цього року. Департамент культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА також надіслав до профільного міністерства пакет документів на позбавлення відповідного статусу ще більш ніж сотні об’єктів, які пов’язані з російською імперською політикою в нашій області.

Це логічне продовження та завершення закону про декомунізацію. Із 2015 року ми зняли з обліку вже більше як 100 об’єктів культурної спадщини.

«Цьогоріч також була демонтована дошка, розміщена на приміщенні ОДА, на якій зазначалося, що 21 вересня 1943 року – День визволення Чернігова від німецько-фашистських загарбників. І на цьому будинку воїнами радянської армії був встановлений радянський прапор.

Обласній універсальній науковій бібліотеці цьогоріч присвоїли ім’я Софії й Олександра Русових.

Також ми працювали над тим, щоб змінити епітафію на могилі видатного нашого письменника Михайла Коцюбинського зі слів Максима Горького на слова Панаса Мирного. Відповідний пакет документів про це направлений до Міністерства культури. Наразі чекаємо на погодження і відповідь.

Підняли клопотання щодо перейменування пам’ятника в Корюківці, повернення історичної правди – замість формулювання «Меморіал на честь опору нацистам» на «пам’ятник жертвам Корюківської трагедії 1, 2, 9 березня 1943 року», що відповідає історичній дійсності», – розповіла Людмила Замай, директорка Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.

А в липні цього року департамент розробив методичні рекомендації – дорожню карту для територіальних громад області із роз’ясненнями та покроковою інструкцією, що вони мають робити в частині охорони культурної спадщини. А це переважно стосується пам’ятників і пам’ятних знаків, що належать до періоду Другої світової війни. В карті акцентувалася увага на тому, що територіальні громади, органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані відповідні об’єкти, мають провести моніторинг зазначених об’єктів із чітким переліком, ретельно оформити інформаційні картки та направити їх погодження до департаменту. Після цього буде зрозуміло, що з цього переліку має статус об’єктів культурної спадщини. Ті ж об’єкти, які не потрапляють під цей статус, громади можуть демонтувати або перенести в інше місце.

Загалом деколонізація та засудження і заборона пропаганди російської імперської політики – це наш обов’язок, особливо зважаючи на війну, яка відбувається проти України. На думку Сергія Бутка, ця війна почалася не 2014 року, а щонайменше триває понад 100 років. І ідеологічна складова війни – найбільш важлива. Бо дає відповіді на такі запитання, як «за що воюємо?», «що захищаємо?», «хто ми є?» Це питання мотивації й ідентичності.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко