Наші читачі безумовно знають, що в умовах дії в Україні воєнного стану політичні процеси повинні відходити на задній план і втрачати свою актуальність до повної перемоги над російськими агресорами. Так повинно бути в ідеалі, причому не тільки на рівні загальнодержавному, але й регіонів також.
Це так, але в той же час багато ознак, за нашими спостереженнями говорять про те, що політичне життя продовжується не тільки в стінах парламенту. Наприклад, в регіонах активні й цікаві політичні процеси відбуваються на рівні окремо взятих громад. Є вони і на Чернігівщині. Для цього ми спеціально взяли приклади трьох найбільш яскравих у цьому плані територіальних громад області та проаналізували для читачів політичні перипетії в них.
Чернігів
Про обласний центр у цьому плані було сказано вже дуже багато. І багато списів зламано навколо питання створення у Чернігові міської військової адміністрації. В одному із наших попередніх аналітичних матеріалів було докладно висвітлено цю ситуацію та розкрито її передісторію, тому не бачимо сенсу знову до неї повертатися.
А поточний стан речей полягає у тому, що після внесення змін до регламенту роботи Чернігівської міської ради та її виконавчого комітету начальник МВА Дмитро Брижинський отримав повноваження, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Згідно них він може вносити пропозиції до порядку денного засідань ради та виконкому, а їх рішення з тих питань, що входять до компетенції начальника МВА, підлягають його затвердженню. В зв’язку з цим у Брижинського виникли претензії до одного із земельних питань, ухвалених на минулій сесії міськради – очільник МВА звернувся до в. о. Чернігівського міського голови Олександра Ломако з вимогою щодо проведення позачергової сесії для перегляду земельних рішень, втім керівництво міськради на це не пішло.
Також нещодавно у Дмитра Брижинського виникли претензії і до одного з проєктів рішень виконкому щодо закупівлі для міста тролейбуса з автономним запасом ходу і зменшення в зв’язку з цією необхідністю витрат на дитяче харчування у навчальних закладах міста. Тут у нього були питання і щодо зростання вартості цього транспортного засобу на 1,5 мільйона гривень буквально за тижневий строк.
Слід не забувати, що між Чернігівською міською радою та Чернігівською МВА продовжуються судові розбірки. Очільник МВА у судовому порядку оспорює певне бюджетне рішення ще березневої сесії міськради, вважаючи, що їх було ухвалено без врахування ролі МВА, до компетенції якої, згідно законодавства України про воєнний стан, віднесено бюджетні питання. В цьому він мав успіх, оскільки на днях Шостим апеляційним адміністративним судом було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги міськради на рішення суду першої інстанції, яким скасоване вищезгадане рішення.
Як наразі виглядає ситуація у сухому залишку? Отримавши необхідні повноваження відповідно до законодавства про воєнний стан, начальник МВА тепер має значний вплив на роботу міської ради, маючи можливість вносити свої пропозиції на розгляд сесій та виконкомів, а також блокувати шляхом незатвердження ті їх рішення, які, на його думку, суперечать чинному законодавству. Тобто проглядається схожість повноважень керівника МВА на свого роду функції префекта як представника центральної влади на тій чи іншій території, що контролює рішення органу місцевої влади на предмет їх відповідності законодавству. Зрозуміло, що така ситуація викликає роздратування з боку міської ради, де вочевидь розцінюють МВА як чужорідне тіло, що втручатиметься у діяльність місцевого самоврядування. Головне тільки, щоб у взаємних суперечках не страждали інтереси простих жителів міста.
Прилуки
Політичний конфлікт у Прилуцькій міській раді тягнеться ще від місцевих виборів 2020 року. Він полягає у протистоянні між міським головою Ольгою Попенко, групою депутатів, орієнтованих на неї та представниками опозиційних до міського голови фракцій. В зв’язку з цим повноцінна робота міської ради у Прилуках була фактично паралізованою. А до прикладу, цілий передвоєнний 2021 рік Прилуки були єдиним містом України, яке прожило без ухваленого річного міського бюджету.
У ході конфлікту опозиційна частина депутатів просто ігнорувала всі сесійні засідання, зриваючи таким чином сесії через відсутність кворуму. А група депутатів, орієнтованих на Ольгу Попенко теж не висловлювали бажання прислухатися до думки депутатів-відмовників та виконувати їх умови. Ситуацію намагалися вирішити за допомогою залучення посередництва політиків загальнодержавного масштабу (наприклад, учасників конфлікту збирала лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко). Проте безуспішно, оскільки сторони вперто відмовлялися йти на компроміс.
З початком широкомасштабного вторгнення російських агресорів у 2022 році конфронтація тимчасово припинилася, роботу ради було розблоковано для вирішення нагальних питань, в основному безпекового та оборонного характеру. Тут ми спостерігали певний компромісний варіант, оскільки було обрано нового секретаря міськради Романа Гоголя (представляє партію «Слуга Народу»), а посаду одного із заступників міського голови отримала представниця партії «Наш край» Євгенія Авер’янова.
Але потім конструктивна робота знову зійшла нанівець вже у 2023 році. Опозиційно налаштовані депутати перестали відвідувати сесійні засідання, в зв’язку з чим сесії просто не відбувалися через відсутність кворуму. Ситуація дійшла до того, що через відсутність вчасно ухваленого міського бюджету значно ускладнилася робота комунальних підприємств Прилук, зокрема тих, що займаються вуличним освітленням, вивезенням сміття. Також виникла проблема із забезпеченням дитячого харчування у школах і дитсадках міста, внаслідок чого навіть відбулося кілька акційпротесту незадоволених батьків, які вимагали від депутатів зібратися врешті на сесію і терміново вирішити питання.
В прилуцькі політичні баталії навіть був змушений втрутитися начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, який зробив подання на створення у Прилуках МВА, оскільки іншого способу привести «до тями» учасників конфлікту вже фактично не лишалося. Цей крок, а також проведена інтенсивна робота з окремими депутатами посприяли тому, щоб ситуація врешті зрушила з мертвої точки – у липні цього року вперше за багато часу депутати змогли провести повноцінну сесію, під час якої прийняли міський бюджет та ряд цільових програм, необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності міста.
Виникли сподівання на те, що цього разу Прилуцька міська рада продовжить ефективно працювати, втім вони знову почали танути у жовтні, коли депутати почали збиратися на позачергові сесії через раз. Хоча пропоновані питання порядку денного є дійсно важливими: серед них підтримка військових частин, розвитку тероборони, загалом все, що стосується безпекової та оборонної складової.
Чи переважать врешті здоровий глузд та почуття відповідальності перед громадою політичні амбіції та особисті образи сторін одна на одну? Покаже час, а ми будемо пильно спостерігати за розвитком політичної ситуації у Прилуках.
Ічня
В Ічнянській міській громаді конфлікт в чомусь нагадує прилуцький сценарій. Він теж є довготривалим і спостерігається аж від місцевих виборів 2020 року. Після них депутати поділилися фактично навпіл, а вирішальний голос і свого роду «золота акція» були у ічнянського міського голови Олени Бутурлим (обрана від ВО «Батьківщина»).
Наразі ситуація змінилася, депутатів, опозиційних до міського голови, стало більше половини і вони виступають за внесення змін до регламенту роботи Ічнянської міської ради. Згідно них пропонується, щоб засідання сесії могло скликатися за ініціативою більшості депутатів, а не лише міського голови чи секретаря міської ради Григорія Герасименка (обраний від політичноїпартії «Європейська Солідарність»); формувати порядок денний та надавати пропозиції до нього міг будь-який депутат, а не тільки міський голова Бутурлим.
У роботі Ічнянської міської ради по суті склалася патова ситуація: опозиційні депутати не відвідують сесії, скликані за ініціативою міського голови, натомість проводять паралельні сесії, які вже у свою чергу не відвідують міський голова та секретар. Також опозиція вимагає повноцінного звіту міського голови Бутурлим та загалом підзвітності її роботи перед депутатами. Сама ж Олена Бутурлим вважає паралельні сесії опозиції нелегітимними та відмовляється визнавати і підписувати ухвалені ними рішення.
Характерними були події минулого тижня, коли не відбулася запланована на 17 жовтня чергова сесія міської ради, ініційована міським головою. У зв’язку з цим Олена Бутурлим навіть записала відеозвернення, в якому розповіла, що зараз наявні гострі проблеми в громаді, що потребують термінового внесення змін до бюджету та цільових програм, в противному випадку ж на території громади може перестати працювати вуличне освітлення та постраждають заклади освітньої та соціальної сфери. Також міський голова вказувала, що депутати опозиції нібито виконують політичне замовлення і мають свої земельні інтереси.
Як сторонам ічнянського політичного трилеру вирішити проблему? Наразі доступний спосіб лише один – відкинути амбіції і домовлятися. В мирний час кращим виходом із ситуації мабуть стали би перевибори міського голови та депутатів міської ради, щоб якісно перезавантажити роботу даного органу місцевого самоврядування, але зараз ця опція недоступна через відомі всім причини.
Замість висновку
Ми пройшлися лише по трьом громадам області, політичні конфлікти в яких, так би мовити, на виду у всіх. Хоча є ще кілька дрібніших громад, у яких політичні пристрасті теж буяють буйним квітом, але це власне вже окрема історія.
Той, хто думав, що політичне життя в регіоні згасне під час воєнного стану – помилявся. Головний сенс у тому, щоб політичні пристрасті не зашкодили роботі в інтересах жителів громад та загалом держави. Для всіх учасників політичних баталій варто пам’ятати, що зараз єдиним важливим завданням для всіх має бути спільна робота над якнайшвидшою перемогою України у війні, розв’язаній проти неї путінським режимом.
Андрій Подвербний, політичний аналітик
