Полуниці з грядки, мінізоопарк і дегустація сирів: на Чернігівщині екоферма приймає гостей (Фото)

Хоч нині і війна, а перебувати постійно в смутку неможливо і шкідливо. Людям потрібні внутрішні ресурси і сила, аби протистояти обставинам і працювати задля України. Тож короткі перепочинки дуже потрібні. І для цього не треба кудись далеко їхати. Отримати заряд бадьорості та вітамінів можна й удома.

Багато жителів області і гостей уже встигли наласувалися від пуза сезонними полуницями, надихалися свіжим повітрям, помилувалися тваринками і спробували себе в ролі сироварів. Між тим сезон триває.

Про неповторний смак цьогорічних ягід та інші відпочинкові цікавинки – в розмові з Марією Копицею, співвласницею ферми «Копиця сіна», що на Козелеччині. До речі, з перших днів повномасштабного вторгнення продукти, вирощені на фермі, віддавали для потреб тероборони і ЗСУ та закуповували амуніцію.

Пані Маріє, пригадайте, будь ласка, як виникла думка, що ферма може бути територією відпочинку для людей?

Початково, з 2015 року, наша ферма була абсолютно звичайною. вирощували зернові культури і посадили трішки смородини. Тобто від інших ферм нічим не відрізнялися.

Але вважаю, нам пощастило, що ферма розташована в дуже-дуже гарній місцевості, де навколо ліс, багато зелені, квітів, лугів.

У нас були корови і кози, а якось так сталося, що нам почали дарувати нетипових тварин – єнотів, коня, оленя… Тож відвели для них місце. І навіть без відвідувачів все само собою почало ставати на правильні рейки.

До управління ферми я приєдналася в 2019 році. І в мене виникла ідея зробити ферму відкритого типу – для відвідування. Я раніше навчалася в США, а в Штатах поширена ідея самозбору полуниць. Це як сімейна атракція. І мені ця ідея дуже сподобалася. Бо я була в Штатах на такому полі. Мені такий спосіб проведення часу з друзями припав до душі. Тож вирішила в себе на фермі зробити те саме. Та й сама ферма ніби просилася до такого формату. Ми взагалі на фермі особливо нічого не змінювали, лише трішки підбілили, підремонтували, освіжили, привели до ладу. Але загалом усе й так було готове.

Коли з’явилися полуничні поля і почали їхати гості?

Полуничні поля – з 2017 року, а людей приймаємо з 2019-го.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Ніжині відбувся спортивний захід, присвячений Всесвітньому дню йоги (Фото)

Як війна вплинула на вашу діяльність? Чи приїжджали люди торік?

Торік було гірше, через те, що були проблеми з пальним. Люди просто не могли доїхати, бо не вистачало пального. Та й логістичних проблем ніхто не скасовував, тож киян було суттєво менше.

Але, як на мене, період все одно був успішним, попри все. Акцент зробили на місцевих. Із Козельця, Ніжина, Носівки, Чернігова та довколишніх сіл дуже багато людей було.

Як нині з гостями?

Усе прекрасно. Люди активно відгукнулися і ми дуже всім задоволені, раді всіх бачити. Але сезон наробив трохи нервів, бо погода була нестабільна весною. Існувала велика загроза, що врожай вимерзне. 4 червня у нас були заморозки. У деяких наших колег поля повимерзали. Нам пощастило, але небезпека цієї весни була дуже суттєва. Та все склалося якнайкраще і слава Богу. Сезон стартував, полуниця є і люди є.

У вас якась особлива полуниця?

Так. Ми обрали найвдаліші сорти, я вважаю. Вони – сезонні. На мою думку, полуниця має бути тільки сезонна. Бо несезонні ягоди – не зовсім те, що можна назвати справжніми полуницями. Вони з досить твердою структурою, несоковиті, несолодкі і з дуже посереднім смаком.

Тільки сезонні полуниці можуть дати дійсно розкішний смак і аромат. Тільки від таких полуниць можна отримати повну насолоду ягодою. Тож у нас сорти сезонні – дуже соковиті, ароматні, солодкі. Всі, хто коли-небудь куштував наші полуниці, ніколи їх не забудуть. Є клієнти, які з першого року з нами, і вони щороку приїжджають. Якщо не приїжджають, то замовляють. Бо дійсно, сорти дуже вдалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівська стрільчиня Олена Костевич здобула «бронзу» на ІІІ Європейських іграх-2023

Атракція самим вибирати полуниці прижилася?

Так і дуже. Родиною, з дітками, дружні кампанії виходять і збирають полуницю з грядки. Навіть на корпоративи люди приїжджають. У такий спосіб колективи стають більш згуртованими. Полуниця зближує людей.

Щоправда, цьогоріч це в нас останні ягоди взагалі, бо більше полуниць не буде. А сезон ще півтора тижні буде точно. Далі будуть лохина і смородина.

У вас є мінізоопарк. Тваринок можна споглядати чи й контактувати з ними дозволено?

Повторюся, що нам давно вже почали дарувати тварин, і в нас їх уже достатньо багато, бо вони розмножуються. І все з ними добре. Із тваринами краще не гратися. Щоправда, можна погодувати єнота, оленя, коня, поні.

Що у вас ще можна зробити, окрім того, як наїстися ягід від пуза та помилуватися тваринками?

У нас дуже велика територія, багато місць для відпочинку, гамаки, лежаки, гойдалки. У нас можна пообідати. Також є апібудиночок для сну на вуликах. Це бджолина терапія, що користується популярністю. Гості, які на цілий день приїжджають, не втрачають можливості полежати в тому будиночку, відпочити чи навіть поспати. А після цього – ще на поле разок сходити.

Чи є якісь новації, чого раніше не було?

Зробили більше фотозон, розширили територію для відпочинку, бо розраховували, що буде багато людей. Так і вийшло. І цьогоріч почали проводити майстер-клас із сироваріння та дегустацію. Це робить спеціально навчена людина, а молоко використовуємо своє.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Спілкувалась Ірина Осташко

Фото – Марія Копиця