Потрібні нові дати: чернігівські історики мають пропозиції, коли варто відзначати дні міст, селищ і сіл
Зрозуміло, що поки в Україні війна, не до свят і відзначання якихось дат і подій. Але все одно традиційно, хоч і без святкувань та усіляких заходів, восени на Чернігівщині згадують про дні міст, сіл і селищ, які зазвичай припадають на так звані дні визволень від німецьких загарбників.
Чернігівські історики одностайні, що святкування в ці дні – це радянська спадщина.
«Свого часу це була комплексна програма з ідеологічного обробляння населення, що проживало на території радянського союзу, зокрема в Україні, щоб нав’язувати свою систему цінностей ідеалів і героїв. А це водночас зручний спосіб маніпуляції людьми. До того ж у 1941 році червона армія за наказом центральних органів влади, тобто москви, залишала місцеве населення напризволяще, а потім уже ніби успішно визволяла. І тоді вже встановлювали ці дати, коли населений пункт, місто, містечко було визволене. А фактично це була повторна окупація, тільки іншим режимом.
Також святкування у ці дні – це додатковий привід хвалити владу, полководців червоної армії та інших діячів», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив чернігівський історик Максим Блакитний.
Тож, на думку чернігівських істориків, важливо святкувати дні міст, селищ і сіл в інші дні.
Ці рішення мають ухвалити громади, як і вибрати зручні дати для відзначень днів міст, сіл і селищ. Щоправда, в селах із цим може бути трішки складніше, бо точні дати, коли вперше згадується той чи інший маленький населений пункт, здебільшого невідомі. Можливо, варто вибрати якийсь символічний або важливий для громади день.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові в мікрорайоні Бобровиця виявлено хвостовик від РПГ (Фото)
Щодо того, коли святкувати день Чернігова, серед істориків також немає одностайності.
«2 вересня 912 року – дата, що підтверджує давність міста, його історію, пам’ятки, відомих діячів, традиції та дух (ця дата зафіксована в «Повісті минулих літ»: «Послав Олег мужів своїх встановити мир і заключити договір між греками і руссю. І послав запропонувати як основу другого договору попередній»). Жодного міста в цьому договорі не згадано, але для його підписання був використаний попередній договір 907 року, де Чернігів згадується. Таким чином, ця дата (912 рік) підтверджує і водночас розширює повідомлення за 907 рік (похід князя Олега на Візантію й укладання фактично першого міжнародного договору, де дійсно є перша згадка про місто, але не зазначено місяця та дня). Це одна з перших повних дат у «Літописі», – пояснив історик Максим Блакитний.
Також він каже, що можна перенести День Чернігова на свято Спаса. Бо воно влітку, до того ж, місто має давню перлинку – Спасо-Преображенський собор.
Історик Михайло Жирохов вважає, що від спадщини святкувати дні міст, селищ і сіл у дні визволення від нацистських загарбників треба було відходити ще 30 років тому.
«Але тоді не було політичної волі, та й громади були не такі політично активні. В кожному випадку це може бути по-різному», – зауважив історик.
Він також пропонує варіанти, на які можна спиратися, вибираючи нові дні для святкувань.
«Якщо відома дата заснування населеного пункту, то це може бути вона. Для деяких сіл важливою є церква, і тоді це можуть бути так звані храмові свята. В Чернігові взагалі є прекрасний варіант, який чомусь не використовують. 21 вересня в дореволюційному місті було Днем міста – на честь святого Феодосія. Чому не зробили такий плавний перехід без акцентування на «звільненні», я не знаю», – наголосив Михайло Жирохов.
На думку історика Андрія Подвербного, День Чернігова можна перенести на 27 березня.
«На 27 березня припадає день надання Чернігову Магдебурзького права. Це сталося 27 березня 1623 року.
Також раніше в дні храмових свят відзначали дні населених пунктів. Для Чернігова храмовим святом можна визначити День яблучного Спаса, тобто Преображення Господнього. Тим паче, що ми маємо в Чернігові дуже древній храм, один із найдревніших храмів часів Київської Русі, який зберігся до цього часу. За новим календарем це релігійне свято припадає на 6 серпня.
Можливо, в час війни недоцільно порушувати цю тему, але після Перемоги, як війна закінчиться, це неодмінно треба робити», – впевнений історик Андрій Подвербний.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
