Мода уважно ставитись до свого здоров’я прийшла до України з Європи, і набуває в нашій країні дедалі більшої популярності. Наразі Мережа часто переповнена або фоточками зі спортзалу, або різними марафонами схуднення.
Проте люди все одно діляться на дві категорії: ті, хто намагається стежити за своїм здоров’ям (готує правильну їжу, відмовляється від солодощів), і ті, хто не звертає на це жодної уваги.
Журналісти ЧЕline вирішили опитати жителів Чернігівщини, як вони ставляться до ПХ (правильного харчування), дієт і спорту.
Вероніка Ляшенко
— Що стосується здорового харчування, то, мені здається, це дуже загальний термін, і для кожної людини він може означати різний раціон. Наприклад: те, що для мене буде корисно, організм іншої людини може просто не сприймати.
Особисто я зараз намагаюсь повністю відмовитись від цукру, але це, знову ж таки, продиктовано бажанням покращити здоров’я, а не зменшити вагу, що не зажди одне й те саме.
Зі спорту мені подобаються велопрогулянки, намагаюсь частіше до них вдаватись, коли є час після роботи. Загалом, на мою думку, значно здоровішим є такий підхід, коли кожна людина обирає для себе харчування та комфортну вагу, орієнтуючись на потреби та можливості виключно свого організму, а не трендів.
Дмитро Дриганов
— Я ніколи не думав ні про дієти, ні про правильне харчування. Моя тілобудова дозволяє мені їсти все, чого душа забажає. Думаю, ЗОЖники можуть мені тільки позаздрити.
Марина Лагута
— Я як дуже відповідальна особа ретельно дбаю про своє харчування. Через низьку самооцінку я щодня, дивлячись у дзеркало, розумію: треба худнути. Проте через активне і напрочуд бурхливе життя мені не завжди це вдається.
Наталія Мірошниченко
— Я ставлюся дуже позитивно до здорового харчування і намагаюся цього дотримуватися, але не завжди вдається. Маю бажання і ставлю перед собою мету, але лінощі часто перемагають.
Олександр Федорок
— Для мене не має значення, корисна їжа чи ні, головне – щоб було смачно. Не можна заперечувати, що фаст-фуди і таке інше впливають якось там на здоров’я, але мені поки що однаково, я почуваюся щасливою людиною і – тьху-тьху-тьху – не звертаюсь до лікарів.
