Природні примхи: на Чернігівщині «плавали» будинки, випадав велетенський град, а нині подекуди зливи
Нинішній рік кардинально відрізняється від попередніх. Усе через кляту війну, яка принесла на українську землю смерть і руйнування. Уже важко порахувати, скільки доль скалічено, скільки житла розбомблено, скільки снарядів і бомб впало на мирну українську землю…
І часом складається таке враження, що на всі ці події болісно реагують не тільки люди. Схоже, що й природа по-своєму відгукується на довколишні біль і страждання…
Тема про погодні колізії стартувала весною, коли всі заговорили про велику воду, тобто повінь.
У Чернігівській області велика вода спричинила підтоплення населених пунктів і шляхів сполучення. Зокрема, жителі селища Макошине, що на Менщині, були змушені залишити своє житло через повінь. А подекуди, як, наприклад, у селищі Радуль, людей перевозили човнами.
Між тим, повені для Чернігівщини – не новина. Щоправда, за словами Сергія Болдирева, директора департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА, цьогорічна за своїми масштабами була навіть більша за повінь 2018 року, скоріше за все, така, як була в 2013-му.
Між тим, Сергій Болдирев зазначає, що ці негативні моменти повені тимчасові. А користь від великої води на тривалу перспективу суттєво більша за шкоду. «Узагалі повінь – це дуже позитивне явище для нашого регіону. Адже в нас річки, озера і болота обміліли чи пересохли. І щойно температура повітря збільшується, виникає пожежна небезпека. Особливо на торфовищах, болотах, лугах. Якщо виникають пожежі в лісах, лісові водойми виявляються порожніми. Нема чим гасити загорання. Підйом води також потрібен для нересту риби, для очищення прибережної зони. Люди ж, які проживають у місцях, схильних до затоплення, знають, як діяти в разі повені, вони підготовлені, в них є човни для пересування», – в коментарі для ЧЕline пояснив директор департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА.
Велика вода відступила, але природа таки змушує про себе говорити, особливо коли в розпал літа всю городину на присадибних ділянках вибиває град. Великої шкоди зазнали селище Макошине і село Рогізки, що на Сновщині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розкриті дахи, повалені дерева і 8-сантиметровий град: села Чернігівщини оговтуються від наслідків негоди
У Рогізках люди повідомляли, що негода побила огірки та кукурудзу. А жителям Макошиного довелося пересаджувати майже всю городину. Бо град там випав гігантський, 8-сантиметровий, і не танув упродовж двох діб.
«Картопля ще, можливо, і підніметься, а кабачки, помідори й іншу таку городину просто порізало та побило», – розповідав секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко.
Та не городиною єдиною: стихія порозкривала дахи, повалила дерева та залишила без світла не тільки Макошине, а й інші населені пункти.
Та, як з’ясувалося, град серед літа – це звичне явище. За словами чернігівських синоптиків, зазвичай град влітку випадає саме в спекотний день. Це пов’язано з тим, що теплі й холодні потоки повітря поєднуються. Тому й випадає літній град.
«Він утворюється після того, як крапля води потрапляє на висхідний потік. Після цього до неї приєднуються й інші краплі, завдяки яким збільшується її початковий розмір. Цей процес продовжується доти, поки крапля не пройде через усі потоки повітря, після чого впаде на землю. Крупинки граду випадають із купчастих хмар. Завдяки теплому повітрю вони підіймаються на висоту до 10 км. Утворенню граду сприяють великі висхідні потоки теплого повітря. Водяні краплі потрапляють на велику висоту, після чого замерзають, а на них з’являються водяні кристали. Під час падіння град може збільшитися в діаметрі від кількох міліметрів до розмірів курячого яйця», – запевняють синоптики.
Дуже хочеться вірити, що надалі погода буде більш поблажливою до нашої Чернігівщини. І що дощі, які ллють на Чернігівщині мало не щодня, на короткий час візьмуть паузу, адже селяни кажуть, що вже стільки води овочевим культурам не треба.
Та й, окрім погодних негараздів, нам, на жаль, вистачає й інших серйозних викликів і випробувань…
Цікаво про град
Щорічно через град страждає приблизно 1% рослинності по всьому світу. Щороку град завдає істотної шкоди економіці різних країн, сумарна цифра наближається до 1 мільярда доларів.
У градин може бути різна конфігурація – кулі, конуси, еліпси, яблука тощо, а також неправильна форма.
У молочно-білих градинах можуть міститися бактерії, пилок рослин, комахи, жаби і дрібна риба. Сильні висхідні потоки повітря досить часто закидають у грозову хмару з градом мікроскопічні об’єкти з місцевості, де вона утворилася. Рибки та жаби потрапляють у таку хмару стараннями потужних вихорів – смерчів або торнадо, що проходять над водоймами.
Найбільш руйнівний град спостерігався в Індії в 1888 році, через нього загинули 250 осіб.
Град найчастіше триває менше як 15 хвилин. У середньому град іде приблизно шість хвилин. Великі градини під час падіння розвивають швидкість до 160 км/год, тож тепер зрозуміло, чому удар великої градини може спричинити смерть людини.