*Імідж
У 2018 році в Україні запустили приватизацію за новою системою та новими правилами. Як наслідок, за 3 роки бюджети різних рівнів отримали понад 5,2 млрд грн, і ця цифра невпинно росте з кожним новим продажем.
Утім ні прозора платформа для продажів, ні оновлене законодавство, ні навіть визнання серед іноземних експертів не стають перешкодою для нових і старих стереотипів про реформу.
Тож нумо розбиратися, де тут правда, а де вигадка.
Твердження 1: «Уже ж були ваучери, то все розікрали олігархи. Ото й зараз забирають все під себе за домовленістю»
Як насправді: придбати майно на прозорому аукціоні може кожен охочий
Коли в Україні запустилася приватизація у 1990-х, історія з ваучерами і справді виявилася не надто успішною. Другим актом ішла приватизація до 2018-го року, коли інформація про об’єкти на продаж передавалася ледь не «з уст в уста», а майно часто опинялося в руках дуже закритого кола осіб.
У 2018-му усе це залишилося у минулому. Тепер інформація про всі об’єкти державного і комунального майна, які передаються у приватну власність, доступна для всіх. Розміщують її на платформі Прозорро. Продажі, або ж privatization.gov.ua. Всюди — практично одночасно і максимально повно.
Так само взяти участь в аукціоні тепер можна тільки на майданчику, підключеному до Прозорро.Продажі.
Таким чином тепер дійсно «усі бачать все».
Твердження 2: «Державне майно розпродують за безцінь»
Як насправді: ціна на майно формується на основі реальних ринкових цін.
Перед аукціоном майно проходить етап підготовки та оцінки. Стартову ціну продажу встановлюють на рівні балансової вартості майна. А далі відбувається прозорий онлайн-аукціон, де в умовах вільних торгів визначається реальна ціна, яку готовий заплатити ринок.
За статистикою модуля Прозорро.Продажі, стартова ціна зазвичай зростає щонайменше у 2 рази.
Іншими словами, майно не лише не продають просто так, а отримують великий прибуток від такого продажу.
До прикладу, на Чернігівщині в липні 2020-го гараж за адресою м. Бобровиця, вул. Незалежності, 29а/1 продали за суму, що у 6 разів перевищила стартову — аж 108 тис грн з податками.
Твердження 3: «Держава взагалі не повинна продавати майно. Це знизить її прибутки»
Як насправді: у довгостроковій перспективі приватизація навпаки означатиме більше благ для держави
Почнімо з того, що зараз Україна має у власності приблизно 3,5 тис держпідприємств. З цього переліку вже більше тисячі можна лише ліквідувати, адже їхня вартість є меншою за борги та інші зобов’язання. За даними Міністерства економіки України, у 2020-му держпідприємства отримали понад 50 млрд збитків.
У демократичному світі та в ринковій економіці функція держави — підтримання рівних правил гри, а не безпосередньо управління. Для того, щоб навіть прибуткові підприємства давали позитивні результати, розширювалися, відкривали нові ринки та оновлювалися, потрібно саме управлінець, а не «сторож».
Навіть якщо підприємство приносить прибуток, це не скасовує потребу його модернізації та розвитку. Держава забезпечити цю потребу не може, на відміну від приватного власника, який уже вклав кошти у купівлю об’єкта (а зачасту — і сплату його боргів як умову приватизації) і зацікавлений у його прибутковості. Але чим вищий прибуток — тим більше податків отримують бюджети, більше робочих місць відкривається в регіоні, краща інфраструктура.
А ще нові власники часто можуть дати придбаному майну другий шанс на процвітання за рахунок інвестування.
Так, до прикладу, у 2014-му році компанія «ДСК “УкрСіверБуд”» придбала незавершений об’єкт будівництва у Чернігові на вулиці Сахненка. Тоді в недобудові на даху вже встигли вирости дерева, а у закинутих приміщеннях було повно сміття. Уже у 2021-му тут планують відкрити спортивно-оздоровчий комплекс із другим у місті басейном для дорослих та дітей. У плюсі — держава, яка продала закинутий об’єкт і матиме податки з його діяльності; новий власник, який зможе отримувати прибуток з бізнесу; мешканці міста, які матимуть затишний куточок та ще один басейн для відвідування.
Твердження 4: «Держава розпродає стратегічні підприємства»
Як насправді: стратегічні об’єкти залишаться у держави
Приватизація стратегічних підприємств заборонена законом. Під приватизацію підпадають виключно непрофільні активи, які не потрібні державі для виконання оборонної чи соціальної функції.
Твердження 5: «Нові власники закриють підприємства, а людей звільнять»
Як насправді: таке забороняє робити закон; приватний сектор скоріше збільшить кількість робочих місць
Так, Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» забороняє змінювати профіль підприємства та звільняти людей впродовж 6-ти місяців після придбання об’єкта. Більше того: умови продажу окремих об’єктів можуть і взагалі забороняти зміну профіля діяльності підприємства.
Але якщо це успішне діюче підприємство, у яке новий власник вкладає кошти на етапі покупки (чим успішніше — тим більше коштів), то чи буде він зацікавлений у його закритті? Навряд, адже бізнесмен хоче отримувати прибуток. А отже — він набагато ймовірніше вкладатиме кошти у модернізацію та розширення виробництва, аніж його згортання.
У 2021-му для приватизації (великої і малої) виставлена планка у 12 млрд грн. Із цим держава не просто отримає кошти, але й передасть своє майно у руки тим, хто хоче у нього інвестувати та робити його прибутковим. Звичайні ж жителі міст завдяки цьому зможуть відвідувати нові спортивно-оздоровчі центри і бачити, як на податки місто стає комфортнішим для людей.
