«Путін знущався над Порошенком, тому я Путіна продав ресторану…»
Отару овечок, які вільно розгулюють узбіччям дороги та полями, в Оболонні знає кожен. Їх ніхто не пасе, вони знають свій графік. Гуляють самостійно і пасуться цілий день. А ввечері повертаються додому.
Вони – місцева еліта, адже носять імена знаменитих політиків. Усі – вищі державні чини. Місцевого чи обласного рівня поки що немає жодного.
«Нині я стежу за губернатором, – розкриває секрет Володимир. – Якщо Валерій Куліч змінить своє ставлення до Коропщини на негативне, тоді назву барана на його честь.»
Близько сотні голів овечок і баранів м’ясної породи прекос вирощує мешканець села Оболоння, Коропського району Володимир Гавриленко. 51-річний чоловік займається цим 25 років поспіль. Свою отару чоловік асоціює з Україною. Переконує, чуйні овечі серця на собі відчувають усі політичні зміни в державі.
А відтак, є у його господарстві влада й опозиція. Адже серед його овечок і баранів є Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Олег Ляшко. Донедавна був Віктор Янукович і Володимир Путін.
«Путіна я придбав у сусідній області. Та коли він почав битися, я зрозумів, що він не зможе адаптуватися в нашому колективі. А потім він закохався в Порошенка. Почав з нього всіляко знущатися. Тоді я вирішив його позбутися.»
«Янукович був дуже проблемний баран. Упертий і норовливий. Я на ньому верхи катався – такий він був дужий. Однак я так привчив його до пряника, що тільки скажу «Янику, йди, дам пряник» – він уже поруч», – всміхається господар. Та невгамовний характер барана Януковича довів його до ресторану. Тварину довелося продати на м’ясо.
Володимир Гавриленко займається ще й селекціонуванням. Для цього спеціально придбав барана іншої породи. Назвав тварину Ляшко. «Два роки чекав від нього приплоду, – розповідає господар. – Та так і не дочекався. Якийсь він виявився і не чоловік, і не жінка. Не витримав. Цього року продав і його.»
У Гавриленковій отарі є одна овечка – лідер. Вона ділить стадо наполовину. Ім’я її – Юлія Тимошенко. Чоловік розповідає, що своє коло друзів вона обрала одразу: «Від неї в мене одні проблеми. Юлька обрала свою опозицію і водить її на сусідську капусту. Щойно вона появилася в моїй отарі, то й проблеми з нею з’явилися, – ділиться Володимир Гавриленко. – Хоч би де були, її завжди команда пасеться окремо.»
Разом із господарем їдемо на пасовисько. Там дійсно отара поділена навпіл. Овечку Юлю видно одразу. Ретельно і ніжно підстрижена, акуратна та стильна. Вона дійсно пасеться попереду і веде за собою інших.
Для своїх улюбленців чоловік саджає кілька гектарів картоплі. На зиму заготовляє буряки, сіно та зерно. В господарстві, окрім баранів, тримає ще й курей. А цього літа в лісі знайшов кволе дике козеня. Знесилена тваринка важила трохи більше одного кілограма. Козенятко хворіло, навіть на ніжки не ставало. Та за місяць Володимир Гавриленко виходив його.
Нині воно важить вісім кілограмів. Живе просто в дворі, ходить поруч із господарем. Ім’я йому дісталося в спадок від начальника господаря – зовуть козеня Едуардом. Нещодавно Едуард утік із дому на сусідський пастівник, тож тепер його граціозну шийку прикрашає гучний дзвіночок. «Мені за нього вже пропонували двісті доларів, – гладить голівку Едика господар. – Та я його нікому не віддам: друзів не продають.»
