Чернігівці навіть не здогадуються, скільки державних установ цілодобово дбають про те, щоб містяни споживали якісну та безпечну продукцію.
Однією з таких структур є новостворена шляхом реорганізації Держпродспоживслужба, до якої зокрема й входить Управління безпеки харчових продуктів та Управління захисту споживачів.
Проте гарні вивіски і прописані на папері завдання не завжди означають нестримне бажання рятувати громадян від неякісних продуктів харчування. Реорганізації центральної влади здебільшого залишаються неефективними через те, що люди на місцях продовжують працювати ті самі і так само.
ЧЕline намагався знайти людину, яка розповіла б про те, за що відповідає Держпродспоживслужба і чи входить до її компетенції контроль безпечності лісових грибів на ринках міста, адже почастішали випадки отруєння ними.
Нас чекала бюрократична машина реформованого відомства, що й показала себе у всій своїй «старій красі».
За безпеку продуктів харчування, що продаються в офіційних торгових точках міста, як з’ясувалось, має відповідати сам споживач, у кращому разі продавець. І ці ж споживачі мають платити податки на утримання незліченного штату «спеціалістів».
Секретар відомства насамперед скерував нас до Чернігівського міського управління захисту прав споживачів (тел.60-22-24), де головний спеціаліст Ірина Анатоліївна, не бажаючи називати свого прізвища, «відхрестилась» від будь-яких грибів.
«Ми чинимо нагляд за тим, як здійснює контроль лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, але, по суті, лабораторії зараз позбавили права робити перевірки і вони не можуть контролювати», — повідомила специфіку роботи управління загадкова Ірина Анатоліївна.
Тобто здійснюється нагляд за тим, як лабораторії на ринках не здійснюють контролю.
Після такої відповіді нас направили до начальника управління захисту прав споживачів Олександра Соколова, який також відмовився спілкуватися – допоки дозволу на це не дасть керівник служби Сергій Чаплієв.
До самого ж начальника журналістам порадили звернутися виключно через офіційний запит (буцімто в нього дуже багато роботи) та попросили залишити номер телефону, на який він, можливо, передзвонить.
Якщо журналістам важко достукатись до установи, що мала б безпосередньо працювати в інтересах людей, то що вже казати про пересічних громадян.
ЧЕline все-таки дослухається до поради чиновників і напише офіційний запит, адже знайти інші способи почути наших місцевих «захисників споживачів» важкувато.
