Рідше купують вуличну каву, частіше їдять продукти з села та не відкладають заощаджень: чернігівці про економічне становище під час війни

fce8886f73b61023bdd43f0130bc6784-wmedium66

Війна, окрім того, що забирає життя українців, несе з собою розруху й економічні негаразди. Одні збанкрутували, другі втратили роботу, треті отримують меншу заробітну плату. Нині в Україні дуже багато людей, які ледь зводять кінці з кінцями.  

Початок повномасштабного вторгнення став суцільним шоком для всіх. Адже щоденних людських побутових потреб ніхто не скасовував. Людям щонайменше потрібно щодня їсти і пити. І якщо в перші дні на полицях магазинів ще можна побачити продукти, то через короткий проміжок часу це стало майже неможливим. Якщо щось і продавали, то за готівку, яка також не в усіх була в наявності.

Бойові дії тривали на нашій території не кілька днів, як багато хто думав, а суттєво довше. Тож фінансові заощадження людей суттєво зменшилися. А доходів не було, бо насправді в той період мало хто працював. Ціни ж на все злетіли астрономічно. За десяток яєць правили до 100 гривень, молоко – від 50 гривень за літр, за пляшку мінералки – 40 гривень, космічно дорого коштували інші продукти. Щоправда, тоді люди виходили по покупки не так, як до повномасштабного вторгнення – зі списком, а раділи, якщо вдавалося купити бодай щось їстівне, бо навіть звичний хліб став для багатьох недоступним. Пекли його мало і вистачало не всім.

На щастя, окупантів із нашої території вигнали, але далеко не на всі продукти й товари ціни повернулися до довоєнного рівня. До того ж, багато виробництв у Чернігові зазнали руйнувань. А це означає, що чимало людей не працюють і не мають доходів.

Тож як нині живеться нашим людям: чи заробляють і на чому економлять?

290108416_574049080752115_2529363833404501424_n (1)

Діана Мкртчян

Із початком війни всі опинилися в повному нерозумінні, що далі. На перший план вийшло питання – життя та безпека дитини. Саме тому після 8 днів у підвалі ми виїхали з України.

Коли мозок заспокоївся, що ми в безпеці, змогла потроху повернутися до робочих питань.

Наша компанія займалася імпортом овочевої консервації з Вірменії під власним брендом. І перша партія якраз приїхала наприкінці листопада. Деякі контракти ми встигли підписати, деякі були ще на стадії перемовин.

І тут – війна. На початку березня ухвалили рішення відкрити склад і відвантажити товар як гуманітарну допомогу. Частину ми віддали на потреби ЗСУ, іншу – постраждалим людям на сході України.

Зараз, з огляду на те, що логістика з Вірменії дуже ускладнена і стала значно дорожчою, ми розуміємо, що собівартість нашої продукції буде вищою майже вдвічі. А купівельна спроможність людей впала, тому наразі чекаємо на Перемогу.

Щодо мого фінансового становища – так, воно змінилося. Та я все одно прекрасно розумію, що цінність в іншому. І ми переживемо ці складні часи. Головне – перемогти абсолютне зло. Відбудуємо та відновимо.

290355773_1091476181448431_1273869443646891902_n

Микола Силенко

Номінально моя заробітна плата не змінилася, але ж ми бачимо, як прискорилася інфляція і зросли ціни. Та я і в мирні часи не був марнотратом. Зараз тим більше. Рідше купую каву на вулиці, більше продуктів беру з села, намагаюся використовувати автівку тільки за нагальної потреби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не вистачало хліба та готівки: як Носівська громада пережила повномасштабне вторгнення ворога на Чернігівщину

290001299_593012992464990_7859742616221729464_n

Оксана Писана

Робота, дякувати Богу, залишилася, зарплата не змінилася, але, безумовно, зростання цін відчувається. Воно було неминуче. Я загалом хом’як за натурою: усе в дім, люблю мати запаси в розумних межах. Економлю таким чином, що просто купую все в більших обсягах, якщо є така можливість і ціна ще, так би мовити, довоєнна. Крупи не скуповую, але, наприклад, доньці-школярці зробила річний запас різної шкільної канцелярки, собі купила запас улюбленої кави (і вчасно, бо її чомусь уже з Польщі не завозять), також простежила, щоб у батьків був річний запас необхідних їм постійно ліків.

Якщо хочу витратити гроші на щось не дуже потрібне, перекидаю цю суму волонтерам. І гроші витратила, і дім не захарастила.

288793252_790711695639072_6257612416234076958_n

Денис Домоцький

Як і раніше, дуже багато працюю, але, звісно, відчувається тяжка економічна ситуація. Я не назвав би це економією, радше правильно розставлені пріоритети у розподілі бюджету.

271760779_318170923570451_5046711477992789937_n

Юрій Дахно

Я – пенсіонер, то в мене з фінансами все стабільно. Родинні надходження дещо зменшилися, але працюють усі – робота є. Витрати, безумовно, збільшилися, бо все подорожчало. Особливо це відчулося на оранці городів і косовиці через високі ціни на пальне. Для нас як для селян великою підтримкою є домашнє господарство. Заощаджень, звісно, тепер не робимо, але вистачає і для себе, і дещо на підтримку ЗСУ.

271763984_3021112424818200_2729385054230443811_n

Михайло Жирохов

Звісно що війна не додає фінансової стабільності. Тем паче, основне місце роботи для мене – все ж таки бюджетна установа. Щоб зовсім кардинально, то зарплата не змінилася за останній місяць, але все попереду, на жаль. Щодо цін, то вони зросли, особливо на продукти. Але й тут усе зрозуміло – вартість логістики для Чернігова після підриву мосту виросла дуже сильно і ніхто не працюватиме собі в мінус.

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register