Різдвяні традиції з сивої давнини і до наших днів

rizdvo-pol-1

7 січня православні відзначають світле свято – Різдво Христове. Воно належить до одного з найбільших християнських свят. І цей день прийнято проводити в родинному колі.

У ніч на Різдво, за народним повір’ям, творяться всякі чудеса. Вважається, що в цю ніч «відкриваються» небеса, всі земні води, джерела і колодязі наділяються чарівною цілющою силою, а якщо цієї ночі загадати бажання, воно неодмінно збудеться.

Різдву передує Святий вечір, коли не ходять в гості і нічого не позичають. Тож всі намагаються бути вдома разом. Навіть мандрівники вважали за краще цього дня повернутися додому. Також на Святвечір не можна злитися, сваритися, говорити щось погане, тому що це могло збутися, оскільки в цю ніч злі духи, відьми і інші недобрі сили блукали під вікнами і все чули.

У переддень великого свята Різдва весь день «до першої зірки» нічого не їдять і готують святковий одяг. Вважалося, що не можна зустрічати Різдво в чорному («приходити на бенкет в жалобі»).

Починаючи Святу Вечерю, господар з молитвою набирав з горщика в нову макітру кутю, додавав тертого маку і ставив на стіл (де горіла свічка, лежав коровай). В першу чергу годували худобу і домашніх тварин.

До слова, господар сідав за стіл першим, а за ним всі інші. Але перед тим всі поважно продували лави, щоб не сісти на духа, тому що вважалося, що на багату кутю приходять духи пращурів.

Під час Святої Вечері не можна було вставати з-за столу (це могла робити лише хазяйка, яка сідала перед столом), розмовляли поважно і не голосно.

Вважалося доброю прикметою, якщо на Святу Вечерю приходили самотні, бідні люди. Їх щедро приймали і догоджали.

За традицією, на Святвечір має бути «багатий стіл» – 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка тривала 3-4 години, кутю і деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які сідатимуть за Святу Вечерю удруге. Для них також ставили склянку води і чистий рушник.

Після вечері люди починали співати колядки, які ще з дохристиянських часів присвячувалися створенню світу, богові-сонцю, врожайності і приплоду домашньої живності. Ворожили по стеблинках, які витягували з-під скатірки на столі. Потім батьки обдаровували дітей, гостей і один одного грошима і подарунками, що символізували майбутній достаток і багатство.

Зазвичай колядують хлопчики, бо вважалося, що вони приносять удачу. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік. А ось починаючи з 7 січня можна  починати ходити з вертепом. Особливо весело цю розвагу влаштовували цілою сім’єю.

Зранку на Різдво родина традиційно відвідує урочисту службу в храмі, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після цього всі збирались на сніданок, який вже може бути не пісним. Після обіду прийнято ходити в гості.

Ще один важливий атрибут Різдва –  традиція прощати усі набуті за рік образи.

Прикмети та звичаї на Різдво і Святки:

На Різдво не можна дівчатам ворожити;

Заметіль напередодні Різдва – буде раннє листя;

На Різдво не можна займатися господарськими справами;

Якщо в перші дні різдвяних свят іній на деревах – буде хороший урожай хліба;

Якщо Різдво тепле – весна холодна;

Під час обіду на Різдво не можна воду пити, хто не п’є, тому не захочеться води, коли її нема де взяти;

З Різдвяного святвечора сонце йде на літо, а зима – на мороз;

На Святки багато зірок на небі чи часто йде сніг і на деревах багато інею – рік буде врожайним;

Сніг 7 січня – до хорошого року;

День теплий – хліб буде темний, густий;

Заметіль – бджоли добре роїтися будуть;

Весь день 7 січня прийнято ходити в гості і приймати гостей.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register