Люди в білих халатах для нас асоціюються зі здоров’ям, медициною, але аж ніяк не з музикою. Мабуть, тому, що ми, насамперед як пацієнти, не намагаємося зазирнути їм у душу. А там інколи ховаються досить феєричні особистості. Як, наприклад, Микола Ширінкін із Бахмача.
Миколі 33 роки, і ось уже шість років як він створив рок-гурт «Протифаzа».
«Організований був мною і нашим барабанщиком. Це відбулося 23 березня 2013 року. Сама ідея виникла ще зі шкільних років, коли й почалося захоплення важкою музикою. Закінчив музичну школу з фортепіано, але душа більше лежала до гітари», – розповідає Микола Ширінкін.
Творення гурту проходило нелегко. Спершу доповнювали колектив, далі склад періодично змінювався. Не змінювались тільки рок і слова пісень, які обов’язково повинні були мати зміст, що доносить до слухача наболілі речі.
«Усі пісні, слова в нас авторські. Кавера не граємо, нічиїх пісень не переграємо. Я пишу і музику, і пісні. Костюк Вова пише слова. Взагалі пісень у нас понад 20. Кожен із нас пише про те, що переживає сам, але в більш алегоричній спосіб. Там у нас і про кохання, і про війну, і про дружбу, загалом про те, що турбує кожну людину. Переживання внутрішніх проблем, але це все в ліричній формі».
Сама назва гурту «Протифаzа» виникла спонтанно.
«Не знаю. Це просто якась співзвучна назва. Перебирали, перебирали… Нас кудись запросили тоді, а назви немає. Ми ж не скажемо, що гурт без назви. Ну і випадково хтось щось ляпнув, так і вийшло. А зараз позвикали вже».
Виступають лише в межах Чернігівської області, адже для вояжів потрібні кошти. Хоча запрошення були й неодноразові. Щодо Чернігівщини останнім часом це і Батурин, фестиваль «Шабля», і Мена, рок-фестиваль, і сам Бахмач.
Наразі склад гурту – 5 осіб.
Василь Селіков, барабанщик; Володимир Костюк, вокаліст, автор пісень; Владислав Савченко, гітарист; Андрій Кацалап, бас-гітарист; Микола Ширінкін, гітарист, автор пісень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові виступив музикант, на честь якого названо планету
Музика для Миколи – це хобі. Основна робота – це медицина.
Працює лікарем-невропатологом у центральній районній лікарні, закінчив Сумський медичний інститут, два роки інтернатури.
«Не було б в мене цієї роботи, не було б багато всього що відображено в піснях. Щодо того, що рок вважається важкою музикою саме психологічно, то, вважаю, що це стереотип, який склався з давніх-давен. Жодного впливу на нервову систему така музика не має. Кожен слухає те, що він хоче. Для мене це інтелектуальна музика. Не кожен її зрозуміє, навіть серед тих, хто захоплюється роком».
Ентузіазм, натхнення, любов до того, що робиш, – це, мабуть, найнеобхідніші інгредієнти для того, щоб створювати щось справжнє. Все це для Миколи Ширінкіна є в музиці, тож побажаємо йому і його гурту успіхів на творчій ниві.
