Сенс життя – діти: жителька Носівки все життя пропрацювала в дитсадку і виховала чотирьох своїх дітей

Навіть не знаючи, яку обрала професію Надія Іванівна Литвиненко, щойно познайомившись із цією жінкою, ловиш себе на думці: вчителька або вихователька. І не помиляєшся, бо все своє життя ця жінка присвятила дошкіллю. Обрати саме цю професію було її мрією з дитинства, з нею вона вчилася в Харкові, а потім щоденно працювала десятки років із малечею, яку дуже любила.

Коли в 1971 році повернулася з Березни до рідного села вже з родиною – чоловіком і трьома дітками, – влаштувалася в сільський садок. І до сьогодні з теплотою згадує тодішню завідувачку Марію Григорівну Чоп, яка стала не лише мудрим керівником, а ще й справжнім другом, наставником. Десять років роботи в тому колективі залишилися найсвітлішими спогадами. Тому коли у 1981 році тодішній голова колгоспу Григорій Ілляш запропонував саме їй очолити щойно збудований колгоспний дошкільний заклад, вона й сумнівалася, проте погодилася. І стала доброю ученицею своєї наставниці, запозичивши  всі найкращі її якості вихователя і керівника, зібрала колектив  людей, для яких дошкілля і дитина – найголовніша справа у житті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громаді на Чернігівщині живе 103-річний чоловік, який ще дасть фору молодим

Та й у власній родині і вона, і чоловік Микола Олександрович також усе життя присвятили не лише одне одному, а передусім своїм чотирьом дітям: трьом синам і доньці, сімом онукам і двом правнукам. Їхні найрідніші надзвичайно пишаються своїми батьками, бабусею та дідусем, вчаться у них доброти, людяності та безмежної любові й поваги одне до одного. До речі, у травні минає 55-та річниця їхнього подружнього життя.

«У житті буває всього, не тільки радісно та світло, та коли переживаєш все не поодинці, а вдвох, то й лихе ділиться, а щастя – множиться», – такою простою філософією сімейного життя ділиться Надія Іванівна.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Джерело: «Життя громади»