Про громадський бюджет участі, принаймні в містах, чули. Якщо ні, то розповідаємо, що це – частина коштів міського бюджету. І мешканці міста шляхом голосування самостійно обирають, на що цю виділену суму витратити. Результати голосування мають пряму дію, незалежно від волі чиновників і депутатів. Між тим, голосувати треба за конкретні програми, якими й передбачено, на що спрямують кошти.
В Україні вперше громадський бюджет було впроваджено в 2015 році в трьох містах: Чернігові, Черкасах і Полтаві. Станом на початок 2020 року громадський бюджет діє в понад 200 органах місцевого самоврядування України.
Сьогодні, 27 січня, в Чернігівській міській раді переймали досвід Кременчука (Полтавська область) і Сєверодонецька, до речі, побратима Чернігова, у сфері шкільних громадських бюджетів.
Зокрема йшлося про те, що громадський бюджет є чудовою нагодою, щоб молодь відчула і побачила демократію в дії. Участь у процесі громадського бюджету можуть брати учні віком 14-18 років.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Всіхсвятській у Чернігові перехожий знайшов гранату (Фото)
Принаймні в Кременчуці торік до програми шкільного громадського бюджету долучилися 4 навчальні заклади із 30. На кожен навчальний заклад було передбачено по 50 тисяч гривень. але не більше як 25 тисяч гривень на один проєкт. Тож у цих чотирьох закладах було подано 32 проєкти, із яких 9 стали переможцями. Щоправда, реалізовуватимуть ці проєкти вже у нинішньому, 2021 році. Тож результатів побачити наразі не можна. Про це розповів координатор проєкту в Кременчуці Євген Перевезенцев.
І про найцікавіше – які ж проєкти писали діти, звісно ж, із допомогою педагогів. Вони стосувалися різних сфер: оновлення матеріальної бази гуртка танців, облаштування велосипедної стоянки перед школою, осучаснення хімічної лабораторії, вай-фай по всій школі, організація зорового навчання. Проєкти також стосувалися облаштування зручних зон відпочинку в шкільному холі, озеленення чи навіть шкільних дискотек.
Щоправда, учасники зустрічі вступили в дискусію через те, що це проєкти, спрямовані на вирішення локальних проблем школи, але аж ніяк не пов’язані з дитячим самовираженням.
Дійсно, заперечувати це безглуздо. Але водночас не варто забувати, що це лише перші кроки в цьому напрямі. Принаймні, позитивом є те, що школярів, на жаль, наразі не на Чернігівщині, долучають до такої роботи і навчають проєктного менеджменту. Адже ці знання та вміння неодмінно стануть у пригоді в подальшому житті.
«Бюджет участі в кожному місті не є сталим, і в процесі розвитку може зазнавати змін. На сьогодні одним з актуальних питань для Чернігова в громадському бюджетуванні є врегулювання участі освітніх закладів. Оскільки проєкти шкіл – це значна частина серед інших проєктів, а в процесі агітації, голосування доводиться мати справу з добре організованою спільнотою, тому іншим проєктам із ними складно конкурувати. Під час публічних онлайн-презентацій у Чернігівській міськраді ми мали змогу ознайомитися із досвідом Кременчука (Полтавська область), де торік стартував пілотний шкільний громадський бюджет, та з напрацюваннями Сєверодонецька (Луганська область), де проєкти освітніх установ виділено в окрему категорію.
Вважаю, що ці питання ще розглянемо під час засідання робочої групи, аби вирішити, який досвід може бути використаний у Чернігові. Можливо, і дійсно, варто для початку виділити окрему категорію освітніх проєктів. Однак дочекаймося офіційних рішень», – зазначає Ірина Синельник, експертка з питань громадського бюджету, членкиня робочої групи при міськраді.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
