Днями в Козельці з пам’ятника загиблим у АТО воїнам невідомі знову вкрали державні прапори з тримачами.
Про це на власній сторінці в соцмережі повідомила одна з ініціаторів створення пам’ятника в Козельці Ірина Санченко.
Як повідомила волонтерка в коментарі ЧЕline, це вже приблизно четверта крадіжка. Проте точної їх кількості вона не пам’ятає, оскільки кожного разу злодії крали прапор то з тримачем, то без нього.
Серед ймовірних крадіїв активісти підозрюють хворих людей, місцевих п’яничок і навіть сепаратистів. Попри високий рівень патріотизму, і такі люди є у Козельці.
— Хворі, п’яні люди, енергію нікуди потратить. Сепаратисти. Так вони виражають свій протест. Важно людям з протилежною думкою, — говорить Санченко.
Крадіїв цікавлять тільки державні атрибути — пам’ятник не ушкоджений, надписів жодного разу не помічено.
Зниклі прапори волонтери багато разів шукали в кущах. Усе сподівались, що так вітер пожартував. Проте пошуки не закінчувались успіхом.
Наразі на пам’ятнику майорів атласний прапор. Після крадіжки першого, якого шили на замовлення, активісти закупили кілька державних символів. Проте і вони зникли безслідно.
— Чи то гроші на бензин витратити, щоб поїхати в АТО, чи прапори купувати? — обурюється Ірина Санченко.
Ще минулого року місцева влада погодила встановлення камер відеоспостереження. Їх для містечка за власний кошт придбали місцеві підприємці та благодійники. Камери ще восени оселились на стовпах, проте досі не працюють. І все через бюрократичні перепони.
— Селищна рада мала подати проектну документацію в РЕМ на отримання дозволу. Там нам ще у лютому повідомили, що жодних документів не отримали, — розповідає активістка.
А вже минулого тижня була затверджена програма «Безпечне місто». Згідно з нею в містах і селищах Чернігівщини мали безкоштовно встановити відеокамери. Тепер райрада має подати запит на безкоштовну оренду стовпів для підключення камер.
Проте всі питання зависли в повітрі через виборчі перегони.
— Голови чубляться з тими виборами, — зітхає волонтерка.
Проте сподівається, що найближчим часом питання з відеоспостереженням вирішиться. Адже до пам’ятника часто приїжджають рідні, друзі та побратими загиблих бійців.
— Приїжджають бабусі, плачуть, обіймають, квіти несуть. Я готова землю з’їсти за цей пам’ятник, — говорить Ірина Санченко.
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
