Зимова пора зовсім не привід для заморожування політичної активності. Навпаки, вона може ще більш розгорятися. Не виключення і локальний рівень – у деяких громадах нашого регіону взимку політичні пристрасті стали вихлюпуватися через борт. Давайте сьогодні на прикладі трьох найбільш жвавих у цьому плані громад Чернігівщини обговоримо нашу політичну зиму.
У Чернігові все стабільно
Політичне життя обласного центру впродовж вже цілого року характеризується перманентним напруженням у відносинах між Чернігівською міськрадою та Чернігівською МВА. Про ці процеси вже так багато скрізь сказано та написано, що немає потреби щось повторювати. Скажемо тільки одне – оце взаємопоборювання можна віднести у мінус обом структурам, бо така лінія поведінки зовсім не сприяє злагодженій роботі в інтересах міста.
Інтригуючим моментом протягом зимового періоду була і довга відсутність сесійних засідань Чернігівської міської ради. Нагадаємо, 1 листопада минулого року відбулася 35 сесія міськради, наприкінці листопада пройшла у онлайн-режимі 36-та. Остання викликала заперечення у опозиційно налаштованої до керівництва міськради депутатки Марини Семененко, окремих громадських активістів, а також начальника МВА Дмитра Брижинського, які відмовилися вважати її легітимною через законодавчі колізії.
Між тим, у місті вже стояли гостро ряд питань, хоча б тих же земельних, які вирішити без проведення сесії було зовсім ніяк. Проте з її проведенням відверто не поспішали. Причини такої затримки зі скликанням 37-ї сесії могли бути різними, найбільш проста з них — елементарна неможливість забезпечення наявності більшості депутатів для кворуму.
Резонанс серед чернігівців викликав публічний звіт в. о. чернігівського міського голови Олександра Ломака, який відбувся 1 лютого у міському палаці культури. Очевидно, такий звіт був потрібен ще й для демонстрації міцності та монолітності діючої владної команди міськради. Під час нього Ломако прозвітував за підсумками року свого керівництва містом, виділив основні досягнення міської влади та заявив про політичний тиск на місцеве самоврядування у Чернігові, який, за його словами здійснюється у тому числі шляхом використання правоохоронних та силових органів і заважає нормально функціонувати міській раді. Також він вчергове підняв тему антагонізму із МВА та заявив про нібито плани щодо зміщення його з посади та обрання секретарем міськради людини, більш зручної для керівництва держави.
Що ще цікавого було під час звіту? Сама атмосфера: журналісти відзначили присутність у залі значної кількості залучених слухачів, які ймовірно були заздалегідь організовані та обліковувалися відповідно до раніше сформованих списків. Що це було? Нехай кожен сам подумає над відповіддю на це запитання. Задля справедливості скажемо лише, що таким не гребує жодна політична сила і тут не варто шельмувати когось одного…
Розв’язка інтриги із сесією нарешті настала 8 лютого, коли відбулася довгоочікувана 37 сесія. Одразу відзначимо, що якихось несподіванок у вигляді відсутності кворуму, переформатування більшості, кадрових змін чи ще чогось – на ній не сталося. Ухвалили кілька програм на підтримку військових частин ЗСУ, військовослужбовців та їх родин, перейменували новий пакет міських топонімів, прийняли рішення по земельним питанням. Ніяких сюрпризів загалом. Тільки от поменшало депутатів: склали мандати депутати від «Рідного дому» Сергій Кирієнко та Вікторія Лазаренко, а також представник «слуг» Юрій Тарасовець. Якщо у випадку із «ріднодомівцями» все було давно зрозуміло, депутатський ККД обох згаданих персон за підсумками минулого року фактично дорівнював нулю, вони перебувають за кордоном та не відвідують сесійних засідань, то і з рішенням про складання мандату Тарасовцем маємо цілу інтригу, оскільки він доволі ресурсний місцевий бізнесмен з хорошою впізнаваністю у місті, до того ж навіть був кандидатом у мери на останніх місцевих виборах від «Слуги Народу»…
Що цікаво, на сесії виступила депутатка Марина Семененко, яка представила інформацію про результати аудиту діяльності окремих структурних підрозділів Чернігівської міської ради, що проводився представниками державної аудиторської служби та виявив ряд фінансових порушень. Ця інформація не знайшла підтримки у керівництва міськради та орієнтованих на нього депутатів, втім Семененко підтримав начальник МВА Брижинський, який звернувся з листом до Олександра Ломака з вимогами відсторонити від займаних посад очільників тих підрозділів міськради, де були виявлені факти порушень: ЖКГ, освіти, земельних ресурсів та капітального будівництва. Чи піде в. о. мера на задоволення цих вимог, покаже найближчий час.
Скандал у прикордонні
А от виниклий у Сновській громаді Корюківського району скандал, чесно кажучи, був несподіванкою. Тиха прикордонна громада, північна частина якої зараз потерпає від російських обстрілів, ніколи не відзначалася особливою активністю політичного життя.
Ситуація у громаді заграла яскравими барвами після поширеної у січні очільницею місцевого відділу з питань цивільного захисту та ЖКГ Марією Єфименко інформації щодо втрати частини зібраних коштів при закупівлі автомобіля для потреб підрозділу ЗСУ. За її словами до цього були причетні і діючі посадові особи Сновської міської ради. Таку інформацію вона повторила і під час зборів колективу міськради.
Також невдоволення серед жителів громади викликає ситуація із незрозумілою вирубкою лісів. Дійшло до того, що 9 лютого мешканці зібралися перед початком засідання сесії Сновської міської ради та висловили низку претензій на адресу міського голови Олександра Медведьова, головною з яких була вимога звільнення осіб, причетних до втрати коштів при закупівлі згаданої автівки. Під час сесійного засідання була спроба поставити питання про висловлення недовіри міському голові, що передбачало б його звільнення із займаної посади – втім така пропозиція не набрала достатньої кількості голосів депутатського корпусу задля її підтримки.
Що маємо у залишку? Ситуація у Сновській громаді поки далека від вирішення, претензії на адресу міського голови теж нікуди не зникли, представники ініціативної групи мешканців громади висловлюють готовність звернутися до Глави держави задля втручання в ситуацію.
Пристрасті навколо церкви у Коропі
Ще з минулого року тягнеться конфлікт у селищі Короп Новгород-Сіверського району, пов’язаний із блокуванням передачі громаді ПЦУ приміщення Свято-Феодосіївського храму, де наразі перебуває місцевий історико-археологічний музей. Частиною депутатів зривається ухвалення такого рішення вже на кількох поспіль засіданнях сесії селищної ради. Вирішенню ситуації не допоміг навіть приїзд на одну із сесій авторитетних священиків – військових капеланів ПЦУ, які особисто наводили для депутатів аргументи на користь того, чому приміщення храму слід передати громаді.
За інформацією із власних джерел відомо, що ситуація насправді трохи не така, якою виглядає на перший погляд. Група депутатів, які представляють в основному фракції політичних партій «Європейська Солідарність» та ВО «Батьківщина», виступають не стільки проти церкви як такої, скільки намагаються «насолити» діючому селищному голові Володимиру Куніцину (обраний від політичної партії «Рідний дім»), маючи з ним давній конфлікт. Прикро, але питання долі храмової споруди стало тільки ще однією ланкою у ході цього протиборства.
Будемо сподіватися на те, що у депутатського корпусу все ж вистачить мудрості віддати «кесареве кесарю, а Боже Богу», і вони дадуть можливість релігійній громаді молитися у храмовому приміщенні, а не робитимуть її заручницею своїх політичних інтриг містечкового характеру. А заодно й знайдуть прийнятний варіант для розміщення музею.
Андрій Подвербний, політичний аналітик
