Сьогодні 219 днів, як Україна мужньо протистоїть повномасштабному вторгненню росії. Щодня бюджет нашої країни втрачає по кілька мільярдів гривень через війну. Про економічні перспективи України у воєнний і післявоєнний час, про Держбюджет-2023, роботу парламенту і законопроєкти для відновлення Чернігівщини – в актуальному інтерв’ю з Борисом ПРИХОДЬКОМ, народним депутатом України від Прилуччини, Бобровиччини та Козелеччини, членом Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.
1.Які пріоритетні законопроєкти сьогодні важливі для нашої країни?
Від початку повномасштабного вторгнення росії ми, парламентарі, максимально швидко опрацьовуємо ті законопроєкти, які потрібні нашій країні в умовах воєнного стану – для посилення обороноздатності країни, її економіки, промислового сектору, соціального захисту населення, міжнародної співпраці тощо. Майже на кожному сесійному засіданні маємо ухвалені законопроєкти, що є важливими для тих, хто став на захист країни, – військовослужбовців ЗСУ, тероборонівців, працівників Нацполіції, Нацгвардії, СБУ, добровольчих формувань. Уже прийнято низку законопроєктів щодо захисту державного кордону й територій, відбудови пошкодженого майна та компенсацій населенню, щодо статусу внутрішньо переміщених осіб, євроінтеграційних законопроєктів тощо. Тобто завдання Верховної Ради й інших державних інституцій – максимально мобілізувати необхідні ресурси для захисту державного суверенітету, національних інтересів, територіальної цілісності України. У контексті наближення нашої Перемоги й повоєнної відбудови України перед парламентом також стоїть дуже багато завдань. На законодавчому рівні ми повинні закріпити методику відшкодування завданих збитків унаслідок повномасштабного вторгнення, визначити та закріпити пріоритети бюджетного фінансування у частині відновлення територій, визначити питання співпраці між регіонами України та регіонами інших країн, тому що багато європейських країн уже зараз виявили бажання підтримувати міста України, які постраждали через дії окупантів. Ми вже бачимо багато таких прикладів на Чернігівщині. Це ті питання, над якими ми працюємо не лише у сесійній залі, а й безпосередньо у громадах, обговорюючи їх з органами місцевого самоврядування та населенням.
2. Які законопроєкти подані за вашим авторством чи співавторством і яких напрямів вони стосуються?
За період моєї депутатської каденції я став автором і співавтором 90 законопроєктів, а також вніс більше як 600 правок до законопроєктів колег по парламенту. Працюючи депутатом-мажоритарником і як член Комітету з питань економічного розвитку маю більше економічних законопроєктів, зокрема і для зростання спроможності територіальних громад. Приємно, що частина моїх законодавчих ініціатив уже стала чинним актами. Серед довоєнних, наприклад, були ухвалені проєкти законів, спрямовані на забезпечення додаткових соціальних гарантій у зв’язку з поширенням COVID-19 (№3275 і №5014). Пандемія похитнула економіку країни, а тому вони справді були на часі. Також проголосовані мої законопроєкти щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців (№2524), щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електроенергію (№4672), щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України (№5197-2), щодо вдосконалення системи публічних закупівель (№5309), щодо діяльності науково-технічної сфери держави і її пріоритетів – енергетики й енергоефективності, нових технологій у профілактиці та лікуванні найпоширеніших хвороб, інформаційних і комунікативних технологій (№6445) тощо. Окремо хочу зупинитися на прийнятому у грудні 2021 року Законі №3739 про локалізацію. Це мій співавторський законопроєкт і вважаю його одним із найважливіших для економіки України. Що таке локалізація? Це понад 60 тисяч нових робочих місць у промисловій сфері, це зростання ВВП країни на 4,2%, а податкових надходжень до бюджету – на 8,75%, збільшення продукції переробної промисловості – на 11,82%. Цим Законом, у прийняття якого вже, мабуть, ніхто не вірив, ми підтримали національних товаровиробників і передбачили для них низку преференцій. Тепер держава вимагатиме наявності української складової під час купівлі міського пасажирського та залізничного транспорту, комунальної техніки, закупівель у сфері енергетичного машинобудування тощо. Серед тих законопроєктів, що були подані мною або у співавторстві цього року, ухвалені ініціативи щодо здійснення оборонних і публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (№7163), а також щодо примусового вилучення в Україні об’єктів права власності рф і її резидентів (№7169). Це справедливе рішення щодо окупанта, який убиває мирних жителів, нищить українську інфраструктуру, краде наші ресурси. Очікує розгляду законопроєкт щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для потреб оборони України (№7109). Ані пандемія, ані війна не зупиняють роботу парламенту, ми активно працюємо, аби забезпечити життєдіяльність нашої країни у найскладніші періоди.
3. Як ви оцінюєте узгодженість роботи парламенту сьогодні? Чи є якісь протиріччя між фракціями та групами?
Сьогодні наш парламент працює на Перемогу – злагоджено, швидко й ефективно. Народні депутати розуміють, що нині не час для воєн у сесійній залі та словесних батлів на інформаційних майданчиках, не час для протистоянь між партіями чи депутатськими групами. Країна чекає законопроєктів, які наближають Перемогу України, і ми над цим відповідально працюємо з першого дня повномасштабної війни.
4. У рейтингах, які подає Рух ЧЕСНО, а також безпосередньо Верховна Рада України, ви є одним із найдисциплінованіших народних депутатів, оскільки не пропускаєте пленарних засідань. Як ви ставитеся до того, що деякі депутати прогулюють сесійні дні і нехтують своїми обов’язками? Як це впливає на роботу парламенту?
Від того, наскільки ефективно та злагоджено працюватиме Верховна Рада, залежатиме розвиток Української держави та добробут її громадян. Саме тому важливо всім народним депутатам ходити на роботу та працювати чесно. Заслужити довіру людей, наших виборців, не так просто, бо українці – розумні і дуже вимогливі щодо дотримання обіцянок. Тому якщо взяв на себе відповідальність перед людьми, маєш іти до кінця. Це, до речі, мій життєвий девіз. Я працюю не на рейтинг чи гарну статистику, яку щомісяця публікують у ЗМІ та на сайті Верховної Ради, а просто сумлінно виконую свою роботу. А колегам-прогульникам оцінку має дати Комітет Верховної Ради з питань регламенту і виборці.
5. Всі уважно спостерігають за формуванням Державного бюджету на 2023 рік. Наскільки виваженим є запропонований урядом варіант головного фінансового документа країни?
Згідно із запропонованим проєктом Держбюджету, у 2023 році доходи Державного бюджету України становитимуть 1,28 трлн грн. Це на 17,6% менше за минулорічні показники. Граничний обсяг дефіциту держбюджету становитиме 20% ВВП, а інфляція споживчих цін планується на рівні 30%. Звісно, ми можемо довго порівнювати показники цього року і майбутнього, аналізувати їх, критикувати, однак нині ми живемо в інших економічних реаліях. У країні триває повномасштабна війна і з нею важко щось планувати на завтра, адже ворог руйнує соціальну інфраструктуру, намагається знищити аграрний і промисловий комплекс країни. Щодня Україна зазнає колосальних економічних втрат, тому очевидно, що бюджет на наступний рік буде складним. Бюджет 2023 року – це бюджет воєнного часу, основним пріоритетом якого буде захист й оборона країни. На Міністерство оборони спрямовується 757 млрд грн. Це рекордні показники для цієї сфери за всі часи існування країни, але нині фінансування армії – це питання життя і смерті для всіх нас, це питання цілісності України і це наша Перемога. Щодо підвищення соціальних стандартів, на жаль, чекатимемо для цього мирного часу. Прожитковий мінімум для працездатних осіб лишається на рівні 2 684 гривні, мінімальна зарплата – 6 700 грн, мінімальна пенсія — 2 093 грн. Приємно, що у проєкті бюджету врахований ПДФО до бюджетів територіальних громад в обсязі 64%. Особливо важливо це для деокупованих громад, де окупанти залишили наслідки. Також громади мають фінансувати критичну інфраструктуру, медицину, освіту, забезпечувати безпеку людей в умовах воєнного стану тощо.
6. Ви регулярно відвідуєте свій 210-й округ на Чернігівщині, допомагаєте своїм виборцям, опікуєтеся соціальною та гуманітарною сферою. Навіть під час війни намагаєтеся зустрічатися з виборцями. Наскільки допомагають вам такі візити у законотворчій діяльності?
Візити в округ не просто допомагають, вони справді є основними у моїй депутатській діяльності. Робота депутата-мажоритарника «у полях» – це щоразу довжелезний список питань і звернень, які згодом перетворюються на законопроєкти.
Під час зустрічей із керівниками громад, освітянами, медиками ми не просто обговорюємо проблеми, а разом думаємо, як їх вирішити, як стимулювати розвиток наших сіл і міст. Наприклад, спільно з головами територіальних громад ми напрацювали законопроєкт щодо спрощення публічних закупівель, який я зареєстрував у січні цього року і він вже пройшов перше читання (№6537). Голови скаржилися, що через складну процедуру закупівель вони часто не встигають придбати елементарного для закладів соцсфери – бензину для шкільного автобуса, продуктів харчування у шкільну їдальню, вугілля в лікарню тощо. Якщо цей законопроєкт ухвалять, зміни у публічних закупівлях стануть полегшенням для громад у вирішенні низки питань. Ось для чого потрібні візити до округу, адже лише спільна робота дає результат.
8. Україна переможе – 100%. На чому ми насамперед повинні зосередитися після Перемоги, щоб стати самодостатніми?
Зрозуміло, що ніхто з нас не знає, коли точно закінчиться ця страшна війна, але з першого її дня і до сьогодні кожен українець переконаний у тому, що закінчиться вона Перемогою всієї України.Для цього у нас є сильна і професіональна армія, нас підтримує весь цивілізований світ, у нас прекрасні люди – одностайні у помислах і згуртовані у справі задля миру та Перемоги. Нас не перемогти, але в цій ейфорії ми не повинні забувати, якою ціною Україна здобуває Перемогу. Після війни настане час грандіозної відбудови, коли всі разом і за підтримки всього світу ми будуватимемо країну мрії. Я у цьому переконаний. Але, на мою думку, не треба чекати дня Перемоги, втрачаючи дорогоцінний час, а треба вже зараз починати працювати над відновленням України. Сподіватися лише на репарації та міжнародну допомогу — отже, відкинути передумови для майбутнього прискореного зростання ВВП. Тому самі маємо створити умови для розвитку виробництва, насамперед продукції з високою доданою вартістю. Для цього потрібна високотехнологічна економіка, яка зможе об’єднати навколо себе та запустити низку суміжних секторів. Мають бути розроблені проєкти законів, указів, а також запропоновані механізми для якнайшвидшого втілення повоєнних реформ і отримання ресурсів на відбудову країни, на розвиток економіки і промисловості, аграрного сектору, безпеки та оборони. Ми маємо 2 295 км кордону з рф, і країна-агресор залишатиметься основним джерелом загроз національній безпеці України на довгі роки. Треба приділити увагу нашим територіальним громадам, які нині в непростих умовах займаються вирішенням низки буденних справ в освіті, медицині, соціальній сфері, інфраструктурі тощо. Стійкі та спроможні громади, як це визначено законом про децентралізацію, повинні стати однією з передумов розбудови України як сучасної європейської держави. Тобто це є той фронт робіт, над якими треба працювати сьогодні.
9. Чернігівщина – переважно аграрна область. Чи є в нас можливості залучення інвестицій у прикордонному регіоні у воєнний час?
Питання залучення інвестицій ми обговорюємо на всіх можливих майданчиках уже не перший рік. Для прикордонної Чернігівщини активна інвестиційна діяльність була б справді шансом для швидкого зростання економіки, подолання безробіття, створення можливостей для територіальних громад. Сьогодні ми розуміємо, що інвестори не розглядають наш регіон як пріоритетний для співпраці через низку причин: це і безпекові, оскільки в нас поряд дві ворожі країни-сусідки, які зацікавлені в нашому занепаді, це і господарські, адже низка вже наявних підприємств не планує довготривалий розвиток виробництва унаслідок зменшення ринків збуту, це і логістичні причини, міграція робочої сили тощо. Але ж ми не можемо допустити, щоб наші підприємства не працювали та не нарощували в перспективі показники, щоб наші люди виїжджали в інші регіони чи за кордон у пошуках роботи. А тому ми постійно думаємо про те, а що зробити в нас такого, щоб від інвесторів не було відбою? Повинна бути ефективна державна політика для прикордонних регіонів. Ось що. Сприятливий інвестиційний клімат, різні мотиваційні заходи для бізнесу, пільги тощо, а також ефективна спільна робота різних гілок влади та органів місцевого врядування стануть фундаментом нової економіки регіонів. Днями на Комітеті з питань економічного розвитку ми підтримали важливий законопроєкт №8010 – щодо спеціального правового режиму господарської та інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку «Чернігівщина». Я теж став його співавтором. До розроблення ще долучилися народні депутати, які є родом з Чернігівської області та представляють інтереси громад Чернігівщини у Верховній Раді, влада, громадськість. Мета цієї законодавчої ініціативи – створення сприятливого інвестиційного клімату в нашому прикордонному регіоні. Це той шанс, якого ми не повинні втратити. А тому будемо сподіватися на підтримку цього законопроєкту в сесійній залі та будемо переконувати колег-депутатів у його важливості для Чернігівської області.
10. Щодо державної підтримки малого та середнього аграрного підприємництва. У чому вона полягає?
Якщо говорити про майбутній рік, то в держбюджеті для аграріїв, на жаль, не передбачено класичних програм через зрозумілі на те причини. Але це не означає, що українські аграрії у воєнний час залишаться сам на сам зі своїми проблемами. Мінагрополітики розробило та втілює низку заходів, спрямованих на підтримку галузі. Це доступні кредити та компенсації, гранти на ведення господарства та субсидії. У 2023 році аграрії зможуть користуватися програмою «5-7-9» для доступного кредитування. Крім того, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт про запровадження окремої державної підтримки для аграріїв через субсидії та кредитування. У ньому передбачена компенсація тіла кредиту, компенсація за страхування, що особливо важливо в умовах війни. Уряд також затвердив програми безповоротних грантів на створення тепличних господарств і садівництва. На це спрямовується 1 млрд грн. Позитивно вплине на аграрний ринок і транспортний безвіз із ЄС. Автоматизація обміну даними на кордоні, спільний огляд автомобілів пришвидшить проходження шляху і, відповідно, збільшить обсяги експорту, тому українські фермери зможуть більше продавати та заробляти.
11. Як член Комітету з питань економічного розвитку якими ви вбачаєте економічні перспективи України? Якими є цілі та пріоритети розвитку вітчизняної економіки?
Про економічні перспективи можна вести розмову після остаточної Перемоги над агресором. Наразі очевидно, що основним пріоритетом є членство в ЄС, яке передбачає імплементацію європейських Директив і Регламентів у вітчизняне законодавство. В перспективі Україні треба бути готовою до глибокої конкуренції за ринки ЄС. Для цього необхідно підвищити конкурентоспроможність ключових секторів української економіки – не лише сировинних, а й переробних. Економічні перспективи України передбачають насамперед запровадження європейських бізнес-правил у господарську практику та визначаються спроможністю вітчизняних суб’єктів господарювання витримувати жорсткі умови конкуренції за європейські ринки. Щодо цілей і пріоритетів розвитку вітчизняної економіки, то у квітні Президент створив Національну Раду з відновлення України від наслідків війни, яка розробила план заходів із післявоєнного відновлення та розвитку України, окреслила напрями пріоритетних реформ, реалізація яких забезпечить економічну стабільність у воєнний і зростання у післявоєнний період. У липні в швейцарському Лугано відбулася Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC 2022), де представники України поділитися своїм планом відновлення та змогли налагодити взаємодію з міжнародними партнерами для найоптимальнішого вирішення завдань і викликів, що стоять перед Україною.
12. Як має працювати сфера підтримки власного виробника? Як створити додаткові робочі місця?
Питання підтримки національного виробника постійно перебувають у фокусі уваги Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Верховна Рада України вже ухвалила Закони про локалізацію, про індустріальні парки тощо. Реалізація Закону про локалізацію стане важливим кроком для стимулювання розвитку вітчизняної економіки в частині формування необхідних умов здійснення публічних закупівель в Україні. З огляду на те, що уряд нещодавно прийняв необхідні підзаконні акти про локалізацію, це фактично означає старт реального впровадження вимоги локалізації в Україні в публічних закупівлях. Відповідно, держава через публічні закупівлі впливатиме на рівень зайнятості, доходи громадян тощо. Новий закон про індустріальні парки запроваджує низку стимулів для інвесторів в індустріальні парки. Закон створює фінансові, інфраструктурні та інституційні стимули для створення та розвитку індустріальних парків, що формує передумови для залучення інвесторів – а це нові робочі місця та відновлення вітчизняної промисловості, і це є пріоритетом вищого керівництва нашої держави.
13. Які можливості має Україна для розвитку військово-промислового комплексу й підвищення обороноздатності країни?
Не було сумнівів у тому, що рано чи пізно від фактично замороженого конфлікту на Донбасі Росія перейде до прямої воєнної агресії. Тому всі вісім років протистояння на сході країни українська влада та військові вживали необхідних заходів для укріплення обороноздатності країни та посилення військового потенціалу ЗСУ. Очевидно, що після нашої Перемоги безпекове середовище України зазнає суттєвих змін, будуть сформовані нові стратегічні орієнтири у сфері забезпечення безпеки й оборони, національних інтересів та подальшого розвитку держави. Стратегія Національної безпеки України, прийнята ще до війни, та галузеві безпекові стратегії обов’язково мають бути переглянуті й уточнені. У фокусі країни має бути формування достатніх власних спроможностей як фундаменту для гарантування безпеки та стійкості. Як незалежна держава Україна має залишити за собою право вибирати участь у різних організаціях чи альянсах колективної безпеки й оборони. Важливе значення для забезпечення національної безпеки України в післявоєнний період матимуть такі напрями державної політики, як підвищення рівня обороноздатності та готовності до реагування на кризові ситуації, отримання зовнішніх безпекових гарантій поза межами НАТО, розвиток двосторонніх відносин зі стратегічними партнерами, відновлення економічного та людського розвитку України. З міркувань безпеки не можу говорити про те, де і як нині працюють наші оборонні підприємства, що наближають Перемогу України, але очевидним є те, що після війни завдань для української оборонки буде багато. До речі, «Укроборонпром» спільно з Комітетом ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки розробили комплексний законопроєкт про оборонно-промисловий комплекс як пріоритетну галузь економіки. Зокрема, передбачається низка стимулів для виробників ОВТ. Наприклад, пільгове оподаткування імпорту устаткування й обладнання для виконання оборонних контрактів чи заохочення інвестицій у модернізацію оборонного виробництва.
