Суспільство

На Чернігівщині популяризуватимуть українську мову – заходи підкріплять коштами

В області затверджена Програма сприяння функціонуванню української мови як державної. Її розроблення тривало кілька місяців, адже кожен пункт обговорювали в широкому колі. А нещодавно розпорядження про її затвердження підписав начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

Автори обласної Програми переконані, що позиції української мови потребують посилення практично в усіх сферах суспільного життя регіону. До того ж, в умовах війни це питання безпосередньо пов’язане з національною безпекою. Повідомляє Чернігівська ОВА.

Документ передбачає три складові роботи:

– моніторинг та контроль за розвитком і функціонуванням української мови. Серед практичних заходів — аналіз репертуару обласних театрів, а також вивчення стану мережі українознавчих, народознавчих музеїв та етнографічних кімнат у навчальних закладах Чернігівської області;

– популяризація української мови як державної серед жителів регіону. Цей розділ передбачає 12 підпунктів, серед яких: створення фонду аудіозаписів окремих творів письменників Чернігівщини; поповнення фондів обласних бібліотек; проведення різноманітних конкурсів, фестивалів, лекторіїв;

– підвищення рівня культури професійного мовлення. Серед іншого: придбання музейних аудіогідів; проведення курсів з культури українського мовлення для різних категорій населення.

Усе перераховане планується реалізовувати в три етапи до 2029 року за рахунок асигнувань обласного бюджету, які передбачені в кошторисах відповідальних виконавців Програми (а це — майже дев’ять мільйонів гривень), та коштів бюджетів місцевого самоврядування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благодійна ініціатива на підтримку ЗСУ: відома письменниця з Чернігівщини влаштувала розпродаж книжок

А чи з’являться подібні програми в громадах Чернігівщини? 

Андрій Портний, голова Сосницької громади

Цю програму нам прислали нещодавно, тож спочатку будемо вивчати її, а потім якісь рішення ухвалюватимемо. Про конкретні кроки популяризації української мови зараз сказати важко, але, скоріше за все, в нашій громаді така програма буде, а вже як ми її фінансуватимемо, в яких обсягах і які заходи будуть, то ще вирішуватимемо.

У нашій громаді зазвичай суржиком спілкуються. Літературна мова – тільки в середовищі, де люди освічені. Тобто потреба популяризувати є. Ми ж українці. Сьогодні, до речі, у нас сесія проголосувала за звернення до Президента і Верховної Ради про заборону московського патріархату.

Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради

Нам надійшла ця обласна програма, зараз її вивчаємо. Варто, щоб така програма була в усіх громадах.

Оскільки ця програма на обласному рівні нещодавно прийнята, то на сесію, яка в нас відбудеться цієї п’ятниці, ми подібних програм точно не виноситимемо. Між тим, не сидимо склавши руки навіть без неї. Як приклад, сьогодні звітував центр підвищення кваліфікації педагогічних працівників, то вони уже більше ніж рік займаються з педагогами, жителями громади, вимушено переміщеними особами і якраз навчають української мови. Вони створили телеграм-канал під назвою «Лепетун». До речі, чимало вимушено переміщених осіб ходять на засідання цього клубу і їх навчають грамотно розмовляти українською мовою. Є приклади, коли люди були суто російськомовні, зі східних регіонів нашої країни, але за рік уже досить добре опанували українську мову, вільно спілкуються. До того ж, знання української потрібні і в роботі.

Але якщо буде програма, то буде вже певний перелік заходів і фінансування. Тож не відкидаю, що дуже скоро у нас така програма з’явиться. Але ми і без неї працювали та працюємо над вивченням і популяризацією української мови.

До речі, в повсякденному житті жителів нашої громади проскакує суржик. Навіть кажемо, що розмовляємо по-менськи, тобто використовуємо говірки, характерні для нашої місцевості. По говору вже нам зрозуміло, чи людина з Менської громади, чи якась приїжджа. А в офіційному, діловому спілкуванні користуємося українською. За дев’ять років війни мало кому досі незрозуміло, що треба від російської мови взагалі відходити.

До речі, перша в Україні подібна місцева програма ухвалена саме на Чернігівщині, в Ніжині, ще в лютому 2021 року.

Ірина Осташко

Ще статті по темі

Back to top button