Під час розгляду апеляції лікаря Савости, звинуваченої у непрофесійних діях, які спричинили смерть новонародженої дитини, головуючий суддя Іван Баглай доволі емоційно відреагував на присутність журналістів у залі.
Він не дозволив знімальній групі ЧЕline проводити відеозйомку, бо «відеокамера може стріляти». А також пригрозив журналістам видаленням із зали суду, адже медійники фотографуванням на телефон «заважають судовому процесу». І це зважаючи на те, що перед засіданням суду ЧЕline надав клопотання щодо присутності на засіданні, а сам розгляд справи був відкритим.
У соцмережах на цей інцидент першими відреагували наші колеги та відомі юристи. Розгорілася дискусія. Юристи наводять витяги із Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”, де йдеться про те, що «учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
Тож, журналісти ЧЕline вважають, що діяли в рамках чинного законодавства, а заборона на проведення відеозйомки — безпідставна.
Не може бути! Порядналюдина?
До чого тут порядна чи ні? В статті правильно зазначили: можна, але з урахуванням обмежень, установлених законом. А у КПК такі обмеження є!
Так, згідно п.6 ч. 2 ст. 27 КПК — кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
Тобто: диктофон будь-ласка, а відео тільки з дозволу суду!