Труби янгола та рослина агава, що квітне раз на сто років: у Чернігові ростуть екзотичні рослини (Фото)

Сад у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського – справжня оаза квітів і краси. Цвітіння тут розпочинається ранньої весни та продовжується до пізньої осені. Першими навесні розквітають підсніжники та проліски, потім крокуси підставляють сонячним промінчикам свої пелюстки. А наприкінці квітня – на початку травня сад полум’яніє червоними тюльпанами. Після них око радує бузок, аліум, братки, петунія. А ще в саду напрочуд багато різновидів троянд (їх, до речі, дуже любили в родині Коцюбинського). Зазвичай троянди цвітуть у музеї протягом усього літа, та навіть і восени розкривають свої бутони, даруючи відвідувачам неймовірний аромат. Нині ж у саду квітне особливо багато різних лілей.

За словами працівників закладу, в саду ростуть приблизно 200 видів різних кущів, дерев і квітів. Звісно, що є й екзотичні рослини, не дуже звичні для нас. Одні з таких – агави.

«Це великі теплолюбиві рослини з товстими м’ясистими листками. Багато років тому агаву побачив на острові Капрі в Італії Михайло Коцюбинський. Рослина настільки вразила письменника, що він описав її у своєму оповіданні «На острові». Про неї Михайло Михайлович писав так: «Завжди хвилююся, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях і гострого на вершечку, як затесаний кіл. Розсілася по терасах і коронує скриту силу землі. Або її цвіт – високий, до щогли подібний зелений стовбур з вінцем смерті на чолі. Бо така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти». Особливість агави в тому, що вона може рости до 100 років. За цей час квітне всього один раз – випускає високу стрілку (може бути заввишки як триповерховий будинок), квітка розсіює насінинки, з яких можуть вирости нові агави, а ось сама рослина-матір після цього гине. На жаль, у нашій місцевості агава розцвісти не може. Це пов’язано з тим, що рослина теплолюбна, а отже, перезимувати у відкритому ґрунті не може. І тому, коли на вулиці восени стає прохолодно, садівники музею викопують її та пересаджують до теплиць. Навесні, коли минає загроза заморозків і на вулиці стає досить тепло, агаву з теплиці пересаджують назад до саду», – розповідає Марія Коробко, вчений секретар музею-заповідника Михайла Коцюбинського.

До речі, за життя Михайла Коцюбинського агави в саду не було, з’явилася вона вже тоді, коли облаштували музей-заповідник.

На відміну від агави, юку – багаторічну рослинку з гострими листочками, – не пересаджують, вона зимує в саду. До того ж, цвіте багато разів і не вмирає, як агава. Викидає високу стрілку і квітне білими дзвіночками.

Ще одна екзотична рослина в саду Коцюбинського – магонія падуболиста. Це вічнозелена рослина родини Барбарисових. Батьківщина — Північна Америка. Квіти в неї жовті, а ягідки темно-сині.

«Цей кущ – вічнозелений. Він ніколи не скидає своє листя. Зелений і зимою стоїть. Буває, взимку виходиш до саду, все в снігу, лише цей кущ зеленіє», – пояснила Марія.

Буквально кілька днів тому відцвіла екзотична бругмансія. Квітка цієї рослини схожа на духовий музичний інструмент, завдовжки близько 30 см. Імовірно, саме через це її ще називають «трубами янгола».

«Цю рослинку теж пересаджують до теплиць, бо вона теплолюбна. Квіти бувають різного кольору – у нас є кілька сортів: із жовтуватими квітами, більш рожевими і зовсім жовта», – розповіла Марія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Їхати VS не їхати: про ситуацію із забороною пересування для військовозобов’язаних

Звісно, що у Михайла Коцюбинського була улюблена квітка. І це не троянда, а красоля, ботанічна назва – настурція. Оці оранжеві квіточки якраз посаджені біля пам’ятника Михайлу Коцюбинському.

Прогулюючись садом, наприкінці головної алеї гості можуть побачити бузкову альтанку, яку свого часу для чоловіка Михайла Коцюбинського посадила Віра Устимівна (дівоче прізвище – Дейша). Люблячій дружині дуже хотілося, щоб її коханий міг там сидіти, відпочивати, набиратися натхнення та писати свої твори. Можливо, саме там він писав свою «Fata Morgana».

А ось наприкінці бічної алейки в саду є трав’яна канапа, яку також колись Віра Устимівна насипала із землі й обсадила зеленою травичкою. На цій канапі любив відпочивати Михайло Коцюбинський. Влітку приймав сонячні ванни. Коли ставало трішки прохолодніше, застилав канапу пледом і читав тут свіжу пресу.

А ще, звісно, завітавши до саду, можна перепочити на затишній веранді меморіального будинку. Тут колись любила відпочивати вся родина Михайла Коцюбинського – сюди виносили грамофон, аби слухати музику, пили тут чай і милувалися красивою панорамою саду.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко

Фото – Юлія Ігнатенко