Трудовий колектив «Чернігівторфу» пообіцяв зірвати вибори через загрозу закриття підприємства
Представники торф’яної галузі Чернігівщини готові до акцій протесту проти свавілля чиновників Мінпаливенерго.
Про це вони заявили під час прес-конференції в Чернігові.
До радикальних кроків працівників державного підприємства «Чернігівторф» змушує відмова урядовців продовжувати ліцензію на видобуток корисних копалин двом торфозаводам області – Смолинському в Чернігівському та Ірванцівському в Семенівському районах.
Відтак, підприємства можуть припинити своє існування, а сотні людей залишаться без засобів для існування. Зросте і без того високий градус соціального напруження.
Крім того, людей обурило призначення на посаду директора Смолинського торфозаводу луганчанина Валерія Потапенка, якого пов’язують із доведенням до банкрутства шахт на Донбасі.
У «Чернігівторфі» переконані: людина з відповідною репутацією на Чернігівщині опинилась невипадково.
Облдержадміністрація вже оскаржила це рішення у профільному міністерстві, вимагаючи проведення нового конкурсу на заміщення посади.
Відмову в продовженні ліцензії столичні чиновники аргументують багатомільйонними податковими боргами «Чернігівторфу», які накопичувались протягом десятиліття.
«А де ж були раніше податківці?» — допитуються представники місцевих органів самоврядування, на чиїх територіях працюють заводи. Можливо, ситуація свідомо заганялась у глухий кут?
Директора Ірванцівського торфозаводу Миколу Степчука дивує така позиція Мінпаливенерго.
— Ну як можна ліквідувати підприємство, що за понад 40 років свого існування жодного разу не зупиняло виробництва, — обурюється керівник. — Ми працюємо з прибутком. Наприклад, торік завод сплатив до бюджетів усіх рівнів понад 6 мільйонів гривень. Маємо довгострокові контракти. А нам не подовжують ліцензії, бо, бачте, родовище знаходиться в природоохоронній зоні. А 20 попередніх років яка це була зона?
Протягом останніх кількох місяців потроху почав відходити від економічної лихоманки і Смолинський торфобрикетний. Як зауважив начальник дільниці з видобутку торфу Андрій Страхов, на підприємстві запрацювала нова виробнича лінія, зменшились енерговитрати, вдалось погасити значну частину попередніх боргів.
Завод має стратегічне значення для всієї Смолинської громади, переконаний її керівник Іван Смирнов, тож місцеві жителі також триматимуть ситуацію на контролі.
— Наша думка така: якщо працівники заводу проти таких дій із Києва, то й громада їх підтримуватиме. Бо якщо не буде підприємства – не буде й села. Такої ж думки дотримуються і наші сусіди з Гончарівського, з якими плануємо об’єднатись в одну громаду. Там є військове містечко, багато відставників, яким, гадаю, знайдеться місце на заводі. То ми як дружні сусіди об’єднаємо зусилля і разом відстоюватимемо інтереси наших громадян.
Відтак, працівники «Чернігівторфу» налаштовані рішуче відстоювати своє право на існування, запевняє голова профкому підприємства Валентина Огієнко.
— Ми чекаємо рівно тиждень підтримки обласної держадміністрації та обласної ради. Якщо з Києва отримаємо відповідь, що не задовольнить трудовий колектив, будемо перекривати дороги. Це по-перше. По-друге, ми будемо змушені зірвати майбутні вибори. Щоб бути почутими владою. У нас немає іншого виходу, щоб зберегти наше підприємство.
Присутній на прес-конференції заступник голови облдержадміністрації Сергій Сергієнко висловився проти таких радикальних дій і закликав спочатку спробувати вирішити питання, як кажуть, мирним шляхом. Пообіцяв при цьому всебічну підтримку обласної влади у врегулюванні проблеми з ліцензуванням, погашенням боргів.
— У нас є лише тиждень, щоб вирішити питання з ліцензуванням, а надалі – зі зміною статусу підприємств. Можливо, вони перейдуть із державної власності в комунальну, стануть акціонерними товариствами чи будуть приватизовані. Але ліквідація обох заводів неприпустима, — наголосив Сергій Сергієнко.
