Цікаві, романтичні і навіть фантастичні легенди про походження назв історичних міст та селищ Чернігівщини

Історія багатьох населених пунктів Чернігівщини налічує не одне століття. Ба більше, навіть є міста та селища у нашій області з понад 1000-літньою історією. Це Чернігів, Любеч, Новгород – Сіверський. Є ще 14 населених пунктів області, які мають статус історичних міст України. У деяких з них є точні дані про заснування та пояснення походження назви, проте у багатьох історія їх появи, як і назви, «ховається» у глибині віків та збереглась у легендах, якими «оповиті» ці міста та містечка.
Почнемо, звичайно, з Чернігова, одного з найстаріших міст Східної Європи, якому за офіційними даними вже понад 1300 років. Така потужна історія міста, звісно, оповита безліччю легенд. Не виключення – і сама назва міста. За однією з легенд Чернігів завдячує своєю назвою темним, дрімучим, «чорним» лісам, які з усіх боків оточували місто. Друга легенда говорить, що назва міста пов’язується з ім’ям дочки князя Чорного, яка викинулася з вікна княжого терему, щоб уникнути наруги з боку ворогів, які стояли облогою навколо міста. Інші легенди переповідають про існування, начебто, і самого князя Чорного, і давньоруського племені з однокорінною назвою, і про тварин під назвою «серна», яких тоді було дуже багато і від їх назви, начебто, спочатку місто називалось Сернігів, а потім стало називатися Черніговом та ін. Проте чому це місто має саме таку назву й досі достеменно невідомо.
Літописний Новгород-Сіверський – одне із найпівнічніших міст України. Тут з назвою все більш-менш зрозуміло. Назва міста дійшла до нас у первісному вигляді і походить, скоріш за все, від укріплення Новий Городок, що виникло на старому городищі сіверян. Проте як багатовікове місто, зберігає шалену кількість легенд та оповідок і про довжелезні підземні ходи, і про легендарних князя Ігоря та Ярославну, і про Лжедмитрія І, і ще сила-силенна переказів з історії цього давньоруського міста.
Любеч також понад 1000-річний «аксакал». Основні версії назви міста наступні. За однією з легенд був князь Люб, і Любеч — місто, де він князював. За іншою — великі князі Аскольд і Дір, проходячи по Дніпру, довго насолоджувались місцевим краєвидом, зупинилися тут і назвали місце «Любезне».
Седнів (колишня назва — Сновськ) — один з найдавніших населених пунктів Чернігово-Сіверщини. Тут із назвою не все так однозначно. Нині на Чернігівщині є місто Сновськ, проте це зовсім інше місто. За сучасними даними поселення отримало назву Седнів ще у VII ст. від данських колонізаторів. Прототипом назви може бути данське поселення Seden. За іншою версією назва містечка походить від татарського «сидні», що в перекладі означало «злі, хоробрі». Звідси — Седнів, адже орди татар не змогли взяти це місто-фортецю. Після завоювання сучасних чернігівських земель Рюриковичами містечко отримало назву Сновськ. Під цією назвою згадується вперше у літописі у 1068 р. Хоча назва може походити й від назви річки Снов (на її берегах гарно спалось — річка снов (сновидінь).
Остер вперше згадується в літописі під 1098 р. як місто «на Въстри» («Град на Вострі»). Засновано Великим князем Київським Володимиром Мономахом під назвою Городець. Пізніше місто перейшло до його сина — князя Юрія, тому також його ще називали Юріїв град.
Трохи «молодші» Прилуки: понад 900 років. Існує три основні версії щодо походження назви міста: перша – від розташування його – при луках; друга – від вигину ріки, схожого на лук, який вона робить біля міста – при луці; за третьою – коли ріка була судноплавною, в цьому місці кораблі прилучалися.
Ще «молодший» на століття Ніжин, якому понад 800 років. Вважається, що перша назва Ніжина була Нежатин — від давньословянського чоловічого імені «Нежата» чи не зжатої ниви із обсипаним зерном, бо чоловіки пішли на війну із загарбниками і поля залишились неприбраними. Є ще версія, що назва «Ніжин» походить від антропоніма «ніга» або «нега», який означає зволоженість, адже Ніжин стоїть на болотах. За іншою версією назва міста походить від Ніжин-озера, що розташоване у околицях сучасного Ніжина. Тобто біля озера було поселення «город у Нежин-озера», яке згодом трансформувалося у «Неж-город», а пізніше і у Ніжин.
Приблизно такий же за віком і Короп. Збереглися декілька билин, що пов’язують назву містечка з рибою коропом. Археологічні знахідки свідчать, що Короп — місто дотатарське, яке раніше, скоріш за все, називалось Хоробор.
Селище Срібне також із когорти тих, кому за 800! Існує кілька версій походження топоніму «Срібне»: від металевого покриття церкви чи будинку пана (срібний блиск), чи від Срібних воріт, що, начебто, стояли при в’їзді у населений пункт. Існує й оповідка, що назву поселенню дав князь Ігор Святославович, коли проїжджаючи повз поселення, вигукнув: «Що за Срібне містечко», адже дахи будинків виблискували на сонці після дощу. Також може й бути гідротопонім — від назви річки Сріблянка. Ще є версія, що на схилах пагорбів, де в основному були помешкання людей, росли, переважно, сріблясті берези.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Село Іржавець на Чернігівщині: історія та походження назви
Сосниці понад 700 років. Свою назву селище отримало завдяки великим сосновим лісам, які спрадавна його оточували.
Далі йде «молодь».
Перші відомості про Ічню з’являються у XIV ст. Є свідчення про те, що ще у дотатарські часи тут існувало невелике поселення, що мало назву Яськове, яке знищили монголо-татарські загарбники. Татарське найменування річки «Ічень», що значить «водопій», вказує на те, що тут була зручна стоянка татар, прикрита лісом і з гарним водопоєм для худоби. Місто одержало назву від назви річки Ічень.
Місто Борзна офіційно засноване у XVI ст. Щодо походження назви міста – є декілька версій. Найпопулярніша – назва походить від назв річок Борзна та Борзенка, що означає – швидка. Інші пояснюють походження назви від слів «борозна», «борона» або «борть».
Козелець відомий з XVII ст. як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої. Хоча поселення під назвою Козельськ на цьому місті відоме ще з дотатарських часів. Відповідно до літописів це поселення було повністю знищене за спротив військам Батия. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець.
Батурину понад 300 років. Щодо походження назви міста, то тут також версія не єдина. За однією з них назва походить від руського діалектного слова батура — башта, вежа або від тюркського імені Батур (Патур, Петер, Петро або за іншою версією Батир — богатир), серед носіїв якого є відомі князі-мурзи часів Золотої Орди.
Це тільки невелика частина історій, присвячених населеним пунктам Чернігівщини, які мають офіційний статус історичних міст. Проте в нашій області старовинних міст, містечок та селищ з цікавою історією та місцевими легендами значно більше.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівщина туристична