Легендарний космодром «Байконур» є найбільшим у світі. Про всю «космічну кухню» тепер вже російської бази (космодром орендований Росією у Казахстану до 2050 року) ми розповідати не будемо, а от на окремих епізодах все ж зупинимося. У Чернігові живе один з тих, хто своє життя присвятив «Байконуру».
ЧЕline випала унікальна нагода поспілкуватися з цією людиною. Цей чоловік пропрацював на легендарному космодромі 30 років і він брав участь у запуску відомого космічного корабля «Буран».
Знайомтеся – ракетний технік Самойлик Станіслав Павлович, начальник випробовувальної лабораторії орбітального корабля 11F35* (авт. – індекс «Бурану»).
Після закінчення військового училища Станіслав Самойлик був направлений для проходження подальшої служби на «Байконур». Після цього він пройшов тернистий шлях від військового техніка до випробовувача ракетних систем.
«У Радянському Союзі випробувачів в навчальних закладах не готували, тому доводилося вчитися на досвіді старших поколінь випробувачів. Під час випробовувань відбувалось багато зустрічей з цікавими людьми – в тому числі випала нагода поспілкуватися з відомим космонавтом Валерієм Биковим. Це був 1987 рік», — пригадує Станіслав Павлович.
Станіслав Самойлик знає чимало цікавих подробиць.
«З самого початку космічний корабель хотіли назвати «Байкалом». Але після того як на березі озера збудували паперовий завод і всі відходи почали зливати в Байкал, вирішили дати назву «Буран». Саме тоді ввели нову систему автоматичної посадки «Буран» без втручання людини. Отже, «Буран». Він був покритий спеціальною плиткою (десь 38 тисяч пластин). Обклеювали для того, бо при вході в щільні шари атмосфери корпус дуже сильно нагрівається. Цікаво, що у американців багато плиток відвалилося, а у нас 4-5. Тобто, він прийшов як новенький з космосу. Ось невеличкий шматочок цієї білої плитки (авт. – показує) у мене зберігся», — розповідає ракетний технік.
Як відомо, старт «Бурану» перенесли майже на місяць – усували «дефект».
«Більш за все запам’яталася посадка «Бурану». Я був тоді на 250 площадці – це аеродром. Це було неймовірно! Дух захоплювало. Космічний корабель чітко – без втручання людини в автоматичному режимі приземлився на задній точці аеродрому. Шкода, що зараз в Україні космонавтиці не приділяють належної уваги. Всім ветеранам ракетникам в цей день бажаю міцного здоров’я і щастя», — вітає Станіслав Павлович колег з Днем космонавтики та авіації.
