Сьогодні відбулася церемонія відкриття меморіальних дощок на честь наших земляків, жителів Риботина – Петра Торшина і Миколи Качури, які віддали життя за Україну в боротьбі з російськими ворогом. Про це повідомляють у Коропській селищній раді.
Вшанувати пам’ять полеглих бійців зібралися їхні рідні та близькі, жителі села, представники місцевого самоврядування, вся шкільна родина.
Петро Торшин народився 3 січня 1990 року. У школі був дисциплінованим і старанним, найбільше любив точні науки, був активний у громадському житті, любив працювати руками — допомагав по господарству вдома, залюбки займався столярною справою. Любив рибалити. Любив футбол. У Риботині часто проводять місцеві турніри, і Петро у складі команди «Болото» тричі ставав чемпіоном.
Після школи він вступив до Глухівського коледжу, отримав спеціальність механіка-водія. Декілька років працював електриком. Згодом переїхав до столиці, де здобув вищу освіту. Працював в Укренерго, потім – інженером у Верховній Раді України.
Із перших днів повномасштабного ворожого вторгнення наш хоробрий земляк став на захист рідної Чернігівщини, пізніше долучився до 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава», де разом із побратимами нищив ворожу навалу.
19 липня Петро Торшин отримав поранення біля села Нижнє Покровське під Бахмутом.
25 липня 2022 року серце Героя перестало битися. Воїну навіки лишилось 32 роки.
Микола Качура народився 5 грудня 1992 року в Риботині в багатодітній родині. Навчався в місцевій школі. Завжди усміхнений, товариський, комунікабельний, щирий, чесний і справедливий, добрий, ніби «притягував» до себе людей, умів знаходити зв’язок з усіма – і зі старшими за себе, і молодшими. Вірний друг, душа компанії. Спортсмен – відстоював честь рідного села у футбольних і волейбольних змаганнях, любив і інші види спорту. Трудяга, брався за будь-яку роботу.
Після школи Микола Качура служив у армії, працював у столиці.
На захист рідної України наш земляк пішов ще під час проведення АТО. Після повномасштабного вторгнення росії став до боротьби з ворогом спочатку в складі роти охорони, потім – військової частини, на посаді головного сержанта мотопіхотної роти.
На жаль, 14 листопада 2022 року, за кілька тижнів до свого 30-річчя, Микола Качура загинув поблизу Бахмута, внаслідок ворожого мінометного обстрілу.
Право відкрити дошки, знявши синьо-жовтий стяг, надали дружині Миколи Качури Марині Вікторівні та матері Петра Торшина Людмилі Андріївні.
До меморіальних дощок поклали живі квіти. Поряд учні поставили запалені лампадки – як символ вічної пам’яті й шани.
Марина Качура подякувала воїнам, котрі нині стоять на захисті України, і всім учасникам заходу – за пам’ять про її коханого.
«Пам’ять – таке коротке слово. Але вона нетлінна і вічна, вона ніколи не згасне!
Щиро шкода, що ця війна забирає сміливих і відважних синів нашої землі. Проте подвиги Петра Торшина і Миколи Качури ніколи не зітруться.
Меморіальні дошки – це тільки маленька частинка того, що ми можемо зробити для наших полеглих Захисників.
Віднині меморіальні дошки біля входу до Риботинського НВК зустрічатимуть кожного та нагадуватимуть про Героїв, які поклали життя, щоб ми жили у вільній Україні.
Вічна і світла їм пам’ять!» – йдеться в повідомленні.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
