У Катерининській церкві Чернігова буде ікона на честь героїв
Особливу ікону, присвячену полеглим у російсько-українській війні бійцям із Чернігівщини, невдовзі розмістять у головному чернігівському храмі Православної церкви України – соборі святої великомучениці Катерини. Для цього буде виготовлений дерев’яний різьблений кіот. Про результати роботи і задуми розповідають заступник голови козацької православної громади Катерининської церкви Андрій Лісовий і благодійник проекту – голова фонду “Свята Покрова”, в.о. голови Держгеокадастру України Олександр Колотілін.
Олександр Колотілін і Андрій Лісовий
Навколо Катерининки гуртуються патріоти
– Приводом для ідеї встановити кіот стали трагічні події, – розповідає Андрій Лісовий. – Усвідомлення, що шанувати героїв маємо з особливими почестями, прийшло після відспівувань у храмі перших полеглих. Ікона на честь героїв має розташовуватися на особливому місці – поруч з іконостасом. Родини загиблих бійців хотіли для цього збирати кошти, але козацька громада вирішила: так неправильно, тут мають бути інші джерела фінансування.
За роки війни козацький кафедральний собор святої Катерини перетворився на духовний центр для військових. Навколо нього гуртуються добровольці, службовці армії, поліції, рятувальники – всі ті, хто захищає країну від негараздів.
Взаємодія з військовими тісна: біля цієї церкви дають присягу призовники, звідси їх проводжають у військо. Поліціанти також давали присягу тут. На думку пана Андрія, державні службовці, судді, прокурори також мають давати присягу на вірність народу України в церкві, перед Богом.
– Мені не відомо, щоб іще десь в Україні була церква з таким унікальним статутом, як у нас, і з такою історією. У цьому наша сила, – наголошує Андрій Лісовий.
Перших полеглих у війні відспівали в козацькій церкві влітку 2014 року. Люди проводжали їх в останню путь, ставши на коліно, схиливши голови і державні прапори. І де, як не в козацькій, військовій церкві мають звучати імена синів України, які віддали життя за її волю і незалежність?
– Ікона Покрови захисників українського війська унікальна, але створена в традиції українського барокового іконопису, – розповідає настоятель храму святої великомучениці Катерини отець Роман. – Її задумали парафіяни і священики храму, з благословення владики Євстратія замовили майстрам-іконописцям. На іконі, крім Богородиці, зображені архістратиг Михаїл, воїни княжих часів, гетьмани Мазепа, Сагайдачний, Виговський, воїнство небесне. Їхні мечі опущені вниз – це символ того, що наші воїни є миротворцями, які захищають свою землю. Також зображений пам’ятний хрест із написом «Герої не вмирають», синьо-жовтий прапор і вишка Донецького аеропорту. Ікона освячена на Покрову 2018 року.
Повний список імен полеглих у російсько-українській війні бійців із Чернігівщини розмістять у Яцевому. Мармурову плиту з іменами героїв помістять у нещодавно збудованій каплиці, поряд із похованнями чернігівських воїнів.
Парафіяни і священики церкви опікуються бійцями на фронті, підтримуючи їх словом і ділом. Приміром, отець Євген – військовий капелан – із 2014 року донині здійснив близько 200 поїздок із гуманітарною допомогою на Донбас. Десятки тонн необхідних речей (бензопил, генераторів, буржуйок, теплих речей, взуття) і харчів від парафіян доставив нашим захисникам.
Героям – найвище пошанування
– Переконання, що пам’ять героїв, загиблих за Україну, має бути увічнена, виникло в результаті постійного спілкування з сім’ями загиблих, переживання їхнього болю, – ділиться Олександр Колотілін. – Із 2014 року забезпечення бійців АТО і сімей загиблих воїнів земельними ділянками є одним з головних пріоритетів в моїй роботі в Держгеокадастрі. Чернігівщина – один із регіонів, де найбільше приділено уваги цьому питанню, найбільше воїнів отримали земельні наділи.
Фактично все моє професійне життя пов’язане з Чернігівщиною, – продовжує Олександр. – Шість років працював у Козелецькому районі і два з половиною – в обласному центрі. Тоді й став відвідувати Катерининську церкву, почав цікавитися її історією, познайомився з козацькою громадою.
Олександрові припала до душі унікальна Катерининка і він вирішив неодмінно допомогти громаді церкви.
– У моїй роботі з атовцями завжди є духовна складова, тому і поєдналися мої погляди і громади Катерининської церкви. Ми спільні в бажанні підтримати родини полеглих воїнів і учасників бойових дій. – розповідає Олександр. – Нині ми замовили кіот для унікальної і неповторної ікони. Його виготовляють майстри з Рівного, які робили й іконостас. У березні він має бути готовий.
У ході спільної роботи над створенням кіоту прийшло усвідомлення, що подібних військових храмів у країні немає – останній військовий собор у Києві радянська влада знищила в 1934 році.
Відродження традицій козацтва і козацької святині, розбудова військового духовного центру знайшла підтримку і нині йде наповнення цієї ідеї змістом. Це має відбутися завдяки об’єднанню зусиль небайдужих людей, завдяки допомозі меценатів.
– Військового храму в такому розумінні, яке ми закладаємо в Катерининці, у країні немає, – наголошує Олександр Колотілін. – Приклади храмів, де шанують дух воїнства, є в різних куточках світу, і українська нація, яка століттями бореться за незалежність, теж повинна мати такий храм. Духовний центр у Катерининці, який передбачає об’єднання зусиль Церкви і військових, ветеранів, волонтерів, усього суспільства, має стати взірцевим.
Катерининка – унікальне явище
Історичні джерела свідчать: Катерининська церква збудована в стилі козацького бароко за заповітом чернігівського полковника Якова Лизогуба після походу козацького війська під керівництвом його як наказного гетьмана України під Азов 1696 року. В заповіті сказано: «На відзнаку мужності козаків побудувати церкву». Тож храм був військовим від початку. Коли почалися бойові дії на сході, а в церкві почали відспівувати загиблих героїв, церковна громада започаткувала синодик – пам’ятну книгу, в яку заносяться імена полеглих за незалежність України воїнів. У 2014 році козацька громада звернулася до міської влади з ініціативою поховання та увічнення пам’яті чернігівських воїнів на центральній алеї міського цвинтаря.
У 2015 році виповнилося 300 років освячення церкви: козацька громада випустила нагороду, її вручають тим, хто не лише зробив внесок у розвиток церкви, а й держави. Перші нагороди отримали волонтери і добровольці. Нещодавно нагороджували жінок, які борються на внутрішньому фронті – безкоштовно проводять у Чернігові курси української мови.
КОМЕНТАРІ
– Кілька років тому ми звернулися до Андрія Лісового за підтримкою – щоб зробити конверти і значки з портретами наших хлопців, – і він сказав нам про необхідність увічнити їхню пам’ять у церкві. «Родина воїна» підтримала цю ідею. Дуже хочемо, щоб у Катеринці були вшановані всі наші хлопці, з усієї області, незалежно від того, де хто служив і яке звання мав. До Чернігова з усієї області приїжджають жити вдови з дітками, мами воїнів, тому ми не розділяємо чернігівців і нечернігівців – підтримуємо всіх.
Родина воїна» створена в грудні 2014 року, її діяльність спрямована на молодь. Організація допомагає не лише сиротам: із волонтерами ходимо по школах і розповідаємо про наших хлопців, про Майдан. От коли в храмі буде спеціальна ікона – люди пам’ятатимуть, що були такі хлопці, які пішли захищати нас усіх.
Голова правління ГО «Родина воїна» Людмила Бруй і заступник голови правління ГО «Родина воїна» Олена Запека
* * *
– Катерининська церква від початку була козацькою, тому її можна трактувати як пам’ятник українському воїнству в період 17-18 сторіччя. І коли з 2014 року тут почали відспівувати наших хлопців – відбувся зв’язок з історією. Адже боротьба за волю України триває століттями і кожного разу породжує нових воїнів. Із початку війни було ясно, що якийсь варіант ушанування героїв саме в церкві буде. Першим кроком було започаткування синодика, де записані імена героїв. Катерининка – місце пам’яті українського воїнства, тому для міського пам’ятника героям найкраще підходить простір саме біля цієї церкви. Меморіал воїнам має бути там, де стоїть пам’ятник борцям за волю України. Архітектор і скульптор із окупованої ворогом Горлівки Петро Антип пропонує хорошу ідею: курган із вирізаним сектором (на третину діаметру кургану), а внутрішні стіни оформлені каменем із барельєфами і прізвищами воїнів. Це підкреслює, що Чернігів – місто, де багато курганів, якими вшановували воїнів. Цей курган буде перегукуватися з курганами на Болдиній горі та з Чорною могилою. Тоді Катерининка з меморіалом буде цілісним комплексом.
Доктор історичних наук Сергій Леп’явко
* * *
– Катерининська церква постала, як познака військової звитяги чернігівських козаків при взятті Азова. Гадаю, невипадково навколо неї було стільки протистоянь – історія вміє говорити символами. Глядіть, ще й тепер чернігівці зіграють знову важливу роль при новому звільненні Азова – Азовського примор’я – від нового ворога. Цей храм повинен стати храмом ушанування воїнів, адже саме ця церква проводжала у вічність майже всіх земляків-воїнів, що загинули на Донбасі. Треба думати про перетворення цієї церкви в храм військової доблесті й нашої пошани. Початок покладено: там уже є ікона кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, є герби Війська Запорозького, гетьмана Івана Мазепи, полковників Лизогубів, є пом’яник сучасних героїв. Буде кіот із новою іконою – буде продовження.
Кореспондент газети «Голос України, просвітянин, письменник Василь Чепурний
А як у світі?
Практично в кожній країні є своя воїнська святиня – місце, куди приходять, щоб ушанувати пам’ять воїнів і видатних діячів минулого. У Великобританії – це Вестмінстерське абатство, у Франції – Собор Дому інвалідів, в Японії – храм Ясукуні, у США – Арлінгтонське кладовище.
Ясукуні – храм для вшанування загиблих героїв. Він збудований у 1868 році. Спочатку там ушановували тільки загиблих у громадянській війні, а згодом храм став місцем поклоніння всім полеглим під військовими знаменами. При вході написано: «Тут покояться ті, хто приніс найвищу жертву в ім’я Батьківщини». Роль головних розпорядників на урочистостях виконують генерали і адмірали, охорону несуть підрозділи військової жандармерії.
Орім храмових будівель, тут є статуї, музей воєнної історії, на вході в який написано: «Подивіться правду про те, як Японія відродила себе. Ви будете охоплені почуттями, які захочете передати молодшому поколінню, яке не пережило трагедії війни».
Вестмінстерське абатство – місце поховання й коронування монархів Великобританії. Із 1920 року тут розміщується могила Невідомого солдата, присвячена полеглим у Першій світовій війні. Сюди покладають вінки всі керівники держав, які здійснюють офіційні візити до Великобританії.
Поховання серед королів невпізнаного британського солдата, який представляє сотні тисяч загиблих солдатів – знак найвищого їх пошанування.
У 1947 р. тут було створено меморіал загиблим британським пілотам і їхнім союзникам із різних країн. А ще пізніше в каплиці були поховані головнокомандувач винищувальної авіації та засновник британських військово-повітряних сил.
Джерело: обласний тижневик «ГАРТ»
Любов Потапенко