Суспільство

У селі на Чернігівщині працюють над розробленням роботів на гусеницях

Творчі діти живуть не тільки у містах. Їх багато і в селах. Але в сільській місцевості не настільки сприятливі умови, аби розвивати талант. Між тим, є й винятки із правил. Зокрема в селі Горбове Куликівської громади є гурток авіа- і ракетомоделювання відомий не лише на Чернігівщині, а й на всю Україну.

Уже багато років сам «горить» винахідництвом і надихає дітей на нові звершення Віталій Дєдков, багаторічний керівник вищеназваного гуртка та вчитель трудового навчання.

Пан Віталій є продовжувачем родинної педагогічної династії.

251586686_286389063361061_5948125354063656119_n

«У майстерні, де я зараз стою, мій батько працював учителем трудового навчання та військової підготовки. Він був дуже хорошим майстром по дереву. Щоправда, це було давно. Сам же я закінчив школу в 1975 році. А коли був у 8-му класі, запустив свій перший літак, а в 9-му класі сконструював приймача. З дитинства мав потяг до конструювання, до того ж, батьки передплачували багато літератури, зокрема різні технічні журнали, які мені дуже ставали в пригоді.

Мама була вчителькою історії. І сестра – вчитель, і брат був директором школи, його дружина вчителем була. Вчительська династія така. Але вона закінчується. Бо дочка росла в той час, коли по вісім місяців ні мені, ні дружині моїй, яка теж була вчителькою, а нині – староста, зарплати не платили. То дочка сказала, що вчителькою не буде, обрала для себе юридичний шлях», – у коментарі для ЧЕline зазначив пан Віталій.

Він сам почав працювати у школі в 1979 році, і через рік, у 1980-му, взявся вести гуртки. Сьогодні в гуртку Віталія Дєдкова займаються 15 осіб. Більшість – це діти з Горбового та сусідніх Виблів.

«Я вів два гуртки: від Куликівського центру позашкільної освіти – ракетомодельний гурток і від Чернігівського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді – гурток авіамодельний», розповів чоловік.

252445122_631759501322203_5140957660045491759_n

Педагог каже, що в роботі з дітьми йому допомагає його жага до конструювання та створення чогось нового. Раніше це давалося більш складно, бо не було інтернету.

«А що таке сільська бібліотека? Там із радіосправи чи авіації нічого особливо немає. Дуже допомагали журнали, які передплачували. І книжки відповідні виписували з Чернігова через бібліотечний колектор. А тепер завдяки інтернету дітки можуть миттєво відповіді на свої запитання отримати», розповів педагог.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від дерев’яних весільних тарілок і раритетів до пластикових стаканчиків: посуд різних епох зберігається в музеї на Чернігівщині

Основна проблема в його роботі – фінансова, адже держава, на жаль, не поспішає забезпечувати потреби юних конструкторів. І через це болить душа.

«Сучасні роботи потребують великих коштів. Це ж не колись авіамоделювання було, що пішли на луг, нарізали з очерету паличок, настругали їх і робимо з них моделі. Тепер потрібні процесори, двигуни, радіокерування тощо. Це дуже дорогі речі. І всі наші досягнення, які здобули, завдяки Віктору Трушу, який підтримує наш гурток», розповів Віталій Дєдков.

А досягнення у гуртківців неабиякі.

252630300_589077868970646_6812859278585006266_n

«Разом зі своїми вихованцями від Центру науково-технічної творчості, напевне, 10 років поспіль займали перші місця на Всеукраїнських конкурсах із нашими роботами із авіамоделювання. І торік зайняли перше місце в області і перше місце на всеукраїнському рівні на Всеукраїнській виставці-конкурсі науково-технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість – тобі, Україно!»

Під егідою голови нашої громади пані Пастернак проходив захід, присвячений  місцевому туризму. Так, до нас приїжджали аж 4 делегації із різних шкіл району. І я їм показував, що і як ми робимо, досягнення презентував. До речі, два мої вихованці отримують стипендію від нашої громади. За результатами навчання вони – не відмінники. Усе завдяки тому, що займали перші місця на всеукраїнських конкурсах», пишається керівник гуртка.

Вихованці Віталія Дєдкова займаються різними проєктами, не обмежуючи себе тільки авіа- чи ракетомоделюванням.

«Зацікавилися мої дітки, і я разом із ними, сонячною енергетикою. Я вже вдома зробив станцію свою невеличку. Оце наразі потужності вистачає, аби вмикати пилосос, пральну машинку, холодильник. Усе працює. Квітень, травень, червень, липень, серпень і вересень – нуль гривень я заплатив за державну електроенергію. А тепер похмура і прохолодна погода, то зрозуміло, що сонячна панель у мене невелика, але за жовтень місяць порахував, що заплачу 8 гривень», повідомив пан Дєдков.

252882412_4043326682435688_8473428723355184955_n

Педагог також намагається йти у ногу з часом, опановувати сучасні технології, які дуже допомагають у роботі.

«Не можу сказати, що я добре знаю програмування, але програму С++ більш-менш освоїв завдяки моїм випускникам-гуртківцям. І це у 62 роки», повідомив пан Віталій.

Нині ж вихованці гуртка вправляються в напрямі, за яким, на думку педагога, майбутнє. Це робототехніка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі на Чернігівщині група ентузіастів дала друге дихання місцевому ставку

«Робот має виконувати програму, яку ми задумали. Наприклад, просто рухатися.

А оце хочемо зробити гусеничний робот із ракетною установкою, яка, згідно з програмою, буде кудись їхати. І оці всі, на перший погляд, дитячі речі можна елементарно перенести у велику промисловість, у життя», переконаний чоловік.

Звісно, як і всюди, корективи в роботу гуртка вносять карантинні обмеження.

«Нині займаємося суто індивідуально. Пороздавав завдання. Ось із Виблів хлопці парашут роблять, інші теоретичну базу освоюють, пробують програмувати гусеничного робота», повідомляє керівник гуртка.

253153876_933668344167687_6117323802986188845_n

Задумів у Віталія Дєдкова ще багато. Зокрема розробив програму «Гурток домашнього майстра» хлопців учитимуть розбиратися в електриці, радіоелектроніці, виконувати побутові роботи: ремонтувати мотоблок, сантехніку тощо. Але знову-таки, для навчальної бази на цей гурток багато чого потрібно. Чи знайдуться кошти в державі на все це – велике питання.

До речі, ще у 2015 році Віталій Дєдков сам розробив дистанційний безпілотник для військових, який міг би врятувати не одне життя наших військових. От тільки, як виявилося, ці розробки, на жаль, нікому не потрібні. Краще заплатити тисячі доларів іноземним компаніям, аніж конструювати своє…

Ірина Осташко

Фото – зі сторінки Віталія Дєдкова в соцмережі

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ще статті по темі

Back to top button