Чернігівці охоче цікавляться минулим рідного міста. На це вказує і той факт, що лекції на краєзнавчу й історичну тематику, які вже кілька років читають у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів Стародавній», користуються неабиякою популярністю.
За словами вченого секретаря заповідника Сергія Чернякова, місця в класі-колегіумі, де зазвичай читають лекції, ніколи не пустують. Більше того, послухати цікаві розповіді збираються не лише чернігівці, а й жителі Чернігівського району.
«Цьогоріч ми вирішили почати лекції вже в січні, адже зважаємо на те, що десь у травні у людей починаються дачні роботи. Тоді чернігівці більше займаються своїми справами, тож активність відвідування лекцій знижується. Хоча торік ми навіть переносили лекцію в іншу залу, бо на неї прийшло багато людей – близько 50 осіб», – сказав вчений секретар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія будівлі Міської думи в чотирьох світлинах
Програму лекцій у заповіднику постійно оновлюють. Розповідають на них про все – про чернігівські пам’ятки, місцеві легенди, стародавні ікони, різноманітні обрядові дійства.
Доволі популярними були лекції про таємниці дерев’яного різьблення та будиночки ХІХ – початку ХХ сторіч.
До речі, спеціально для ЧЕline Сергій Черняков переповів захоплюючу історію особливих чернігівських будиночків, які є окрасою нашого міста, та про те, кому вони належали, хто та як у них жив.
Нове життя старого будинку на чернігівській Ковалівці
Історичний мікрорайон Ковалівка розташовується в Чернігові поблизу «Мегацентру». І ось саме тут, на вулиці Київській, були гарні й ошатні будиночки, споруджені у стилі модерн. Про них далі і йтиметься. Щоправда, до наших днів зберігся лише один, який нині має адресу Київська, 12.
«Колись він належав священику Митькевичу. Більше того, можна сказати, що тут був цілий садибний комплекс. Адже поруч розташовувалися три будиночки. Та знаний архітектор Андрій Карнабід, який цікавився старовиною, у своїх архівних матеріалах писав, що донині залишився лише один будиночок – за адресою Київська, 12. Інший стояв поруч – на Київській, 14. А в середині за ним знаходився флігель. Нам пощастило, що збереглись фотографії 80-х років, на яких можемо побачити ці будівлі. На жаль, так сталося, що сам флігель згорів під час бомбардування у 1941 році. Залишились ці два будиночки, які між собою були подібними», – розповів Серій Черняков.
Примітно, що в архівних матеріалах у списку мешканців вулиці Київської у 1902 році значиться Євлампія Андріївна Митькевич, дружина священика. Тобто жила вона там із сім’єю у дуже знатному та пишному комплексі, який потопав у зелені дерев.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Архітектурна історія будівлі Чернігівської ОДА
Будиночок на Київській, 14 стояв до 1985 року. А потім був знесений, оскільки, відповідно до генерального плану міста, вулицю Київську мали розширити. Така ж доля чекала і будинок по Київській, 12. Але йому пощастило більше.
«На той час художники шукали собі приміщення для експозицій і під майстерню. Народний художник Володимир Ємець оббив чимало владних порогів і доклав багато зусиль, аби Спілка художників розташувалась в цьому будиночку. Тож його передали на баланс Спілки, завдяки чому він і зберігся. Хоча, варто зазначити, що будиночку треба було надати статус пам’ятки. Однак цього не сталося. Щоправда, був період, коли на ньому висіла охоронний знак із паперу, щоб зберегти будівлю», – зауважив пан Черняков.
Які тільки установи свого часу не розташовувалися в будиночку! До 1984 року знаходився елітний дитсадок. До речі, корінні жителі мікрорайону і досі про це згадують. А після того, як його передали художникам, тут були кафе, ресторани, орендували кімнати юристи. Але, на жаль, усі ці орендарі не дуже дбали про будинок, тож він мав непривабливий вигляд.
Та, на щастя, у 2013 році будинку знову усміхнулась доля. Спілка художників передала його в оренду підприємцям, які шанують історію і старовину. Йдеться про родину Осиковських. І вони вирішили відновити будинок у первісному стані. Навіть інтер’єр оформили, як колись був.
«Від імені ініціативної групи «Збережемо старий Чернігів» спілкувались із Андрієм Осиковським і допомагали порадами, як відновити різьблення та інтер’єр. Він і сам запрошував відомих краєзнавців і дизайнерів, що обходилось недешево. Але відчувалось, що людина хоче зробити все, аби цей будинок постояв іще довго. На наше прохання він поміняв у ньому пластикові вікна на дерев’яні. Навіть шиферну покрівлю – на металеву. Запросив відомого дизайнера з Одеси, який оформлював інтер’єр. І в 2016 році в цьому будинку запрацював оригінальний ресторанчик під назвою «Хряк». Будемо сподіватися, що у такий спосіб цей будиночок збережеться на багато років. Про нього дбатимуть і художники, і підприємці», – зазначив учений секретар заповідника.
Про будиночок із колоритним пейзажем на стелі
Окрасою Чернігова по праву можна вважати і старий будиночок, що розташовується на вулиці Гончій, 92. Це була домівка купця Гозенпуда.
«Він збудований у такому ж стилі модерн, як і будиночок на Київській. Припускаю, що над будинками на Київській і Гончій працювали ті самі майстри. Адже мотиви і техніка різьблення ті самі», – переконаний краєзнавець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святині Чернігівщини: історія другого народження Миколаївської церкви
Будинку на Гончій пощастило менше, але він є пам’яткою архітектури й містобудування місцевого значення.
Коли почався Жовтневий переворот, купець вирішив вихати з міста, адже часи для бізнесменів настали нелегкі. Будинок він не продав, а подарував чернігівському дворянству для малозабезпечених дітей і дітей-сиріт. А потім з 30-х років ХХ сторіччя і до 1988 року він став частиною горілчаного комплексу, що розташовувався поруч. Потім будівлю передали спортивному товариству «Україна».
«Коли ми оглядали будиночок, то виявили в ньому цікавинку, якої немає в інших будиночках Чернігова цього періоду. В одній із кімнат зберігся малюнок на стелі. На малюнку, зробленому на початку ХХ століття, зображено пейзаж, де бачимо бесідку, природу і постать людини. Очевидно, це чернігівський краєвид. Але де він розташований, можна тільки здогадуватися. Це зображення дотепер збереглось доволі непогано. Будинок треба оберігати, ремонтувати та доглядати за ним. Та його орендує досить небагата організація», – повідомив вчений секретар.
На думку Сергія Чернякова будиночки, зведені в ХІХ – на початку ХХ сторіч, варто додати до якогось із екскурсійних маршрутів. Щоб туристи і гості, які приїжджають до нашого міста, бачили незвичайну красу Чернігова.
Ірина Осташко
