Днями стало відомо, що неподалік Чернігова з річкового берега стирчить ніс (чи корма) якогось давнього човна, вимитого водою. Мабуть, літня спека стала рушієм відкриття.
Звісно, місцевих археологів та істориків знахідка рибалок не залишила байдужими. Зокрема, історик й археолог Ігор Ігнатенко вважає її важливою, адже човни з цілої колоди видовбували в сиву давнину.
«Це особлива знахідка. Наскільки я знаю, навіть у музеї судноплавства України на Хортиці музеєфікованих човнів такої хорошої збереженості немає. То я вважаю, що цей човен становить цінність. Чи буде він відкопаний цього року, чи буде якось консервуватися, нині наразі остаточної відповіді немає. Але я переконаний, що полишати цю знахідку просто так не можна», – зазначає Ігор Ігнатенко.
Він розповів, що вже їздив подивитися на човен, бо має певний досвід у дослідженні суден.
«У нас на Чернігівщині немає фахівців із розкопок суден. Я і ще дехто з археологів. Але наші дослідження були як приватна ініціатива. Ми не проводили робіт із консервації знахідок. Просто приїхали на об’єкт, розчистили, зафіксували, зробили заміри, креслення й опублікували результати роботи.
А в цьому випадку я вважаю, що треба розкопати та передати експонат на музеєфікацію. Повторюся, що моя позиція – знахідка має бути збережена, бо вважаю її цінною. Адже дерев’яні церкви навіть початку ХХ століття беруть на облік, як пам’ятки національного значення. Хоча їх в Україні багато. А отаких човнів практично немає. Це як пам’ятка історії техніки. І вона, можна сказати, виняткова. Бо якраз у нас пам’яток історії, науки й техніки, порівняно з Європою, обмаль. То нам треба надолужувати», – переконаний Ігор Ігнатенко.
Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського, сподівається, що знахідку таки спіткає щаслива доля.
«Сподіватимемося, що човен врятують, дістануть і збережуть. Дуже хотілося б, щоб він залишився в Чернігові і прикрашав майбутні експозиції та виставки музею. Чому б і не нашого?» – зауважив Сергій Лаєвський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Родина з Чернігівщини сушить мухомори і продає на ліки
Тим часом стало відомо, що наукові співробітники Інституту археології НАН України провели обстеження цього дерев’яного човна.
«Ми маємо справу з носовою частиною човна-довбанки з нарощеними дощатими бортами, що оголилася зі схилу на 2,7 м. Основа човна – видовбана дубова колода, що розширюється з 16 см до носового (першого) шпангоуту до 1,5 м, яка й слугувала кілем цього плавзасобу. Обабіч кілевої частини були нашиті дошки з листяного дерева (верба, липа), що кріпилися до основи дерев’яними шкантами діаметром до 3 см. Біля носової частини виявлено 2 залізні цвяхи, що пронизали дошки. Ширина дощок у видимій частині становила 45-50 см, їхня товщина – 5 см. Виявлено частину правого шпангоуту та невідому конструктивну частину. На жаль, дно плавзасобу не вдалося простежити, оскільки воно знаходиться нижче рівня річки. Над плавзасобом нависає схил до 5 м, тому подальші роботи були припинені. Після завершення фіксації човен засипали річковим піском.
Після перших досліджень можна припустити, що цей човен належить до рибацьких човнів-довбанок, що побутували на р. Десна та р. Дніпро від ХVIII до початку ХХ ст. Також окремо було взято проби на С14, що може допомогти з датуванням. Такі плавзасоби мали від 8 до 12 м довжини та до 2 м ширини і могли призначатися для промислового лову риби», – інформує Центр археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя в соцмережі.
До речі, фахівці навіть створили 3D-модель чернігівського човна. Ознайомитися з нею можна за посиланням https://skfb.ly/oJYKs
Ірина Осташко
Фото – Центр археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
