Цей тиждень, що минає, має назву Масний. Розпочався він 11 березня (в понеділок) і закінчиться 17 березня. Тобто Великий піст після Масниці 2024 року розпочнеться 18 березня.
Останній тиждень перед Великим постом із давніх-давен в Україні вважали передвісником весни і відповідно відзначали: з розвагами, співами, ярмаркуванням, троїстими музиками, козаками верхи на конях, жартами.
Називають цей тиждень «Бабським тижнем», або ж Сиропустом, Пущенням, Масницею, однак найпоширеніша назва цього свята — Колодій.
Колодій або ж Масниця у козаків — це був період не тільки для того, аби наїстися «про запас» всього з молочних продуктів (звідси Масниця – все з маслом, молочними продуктами), але й час, коли парубки шукали собі пару, тобто вибирали собі наречених. Адже впродовж Великого посту не можна було не тільки їсти м’ясні та молочні страви, а й навіть близько підходити до дівчат.
Цими днями парубків, які не одружилися, чекала символічна кара. Їм чіпляли до руки чи до пояса справжню колодку, від якої можна було відкупитися лише подарунком. Такий звичай мав спонукати молодь замислитися про продовження роду та створення родини.
До речі, в Україні не практикуються, як у північного сусіда, агресивні кулачні бої й бійки «стінка на стінку»; відсутні льодові гірки; не смажать млинці з ікрою, а традиційно готують вареники з сиром, але обов’язково в маслі. У деяких регіонах робили і млинці, але не з пшеничного борошна, як у росіян, а з гречаного і змащували їх жиром.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більше ніж сотня настільних ігор: у Корюківській громаді влаштовують цікаве молодіжне дозвілля
«Готували традиційні українські наїдки, які не кожного дня були на столі, але на святкових застіллях були точно. Проте ікри в давнину не було.
За часів, коли Україна була в складі російської імперії ікру й іншу рибну продукцію, якої, повторюся, в нас не було, везли з Балтики, Каспійського та Північного морів. А також нам нав’язували різні російські свята, пов’язані з імператорською родиною (дні народження, коронації тощо), річниці російських поетів і письменників, військових баталій. І через це частина українців усвідомила, що це наші свята, як і вже згадані млинці з ікрою.
До того ж, традиція випікання млинців переважно впровадилася у нас саме в радянський час. На всьому терені Радянського Союзу також впроваджували одні й ті самі свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували» — зазначає чернігівський історик Максим Блакитний.
Натомість вареники — це обрядова страва, що дійшла до нас ще з часів Трипільської культури, тобто значно раніше. Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Із появою на небі молодого Місяця наші прадіди молилися, щоб щастило цілий місяць.
Крім вареників, наші прабабусі в «Бабський тиждень» готували сирники, сирні баби, смажили налисники з сиром, варили локшину та галушки на молоці.
Також робили багато ряжанки, колотухи, розтирачки, молочної каші з гречкою, варили молочний кисіль і багато інших молочних страв. На Колодія прагнули наїстися «про запас» аж на сім довгих тижнів весняного Великого посту.
Отже, Колодій розвертає на весну, акцентує на продовженні життя, утворенні нових родин, відродженні етносу – тих моральних цінностях, які залишили нам наші предки і які ми зобов’язані берегти та примножувати.
Спілкувалася Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
