Чернігівщина – колиска багатьох видатних і відомих людей: літераторів, політиків, учених, педагогів, а також борців за українську незалежність. Один із них – полковник армії УНР Модест Семирозум, учасник бою під Крутами, який народився 8 квітня 1888 року в Чернігові.
Після школи Модест Семирозум вступив до Чернігівського духовного училища, а пізніше до Чернігівської духовної семінарії. Закінчивши в ній чотири класи, вступив до Київського політехнічного інституту на сільськогосподарський відділ. Потім служив у російській імператорській армії з 1911 року. Брав участь у Першій світовій війні, Брусиловському прориві. Отримав звання старшини у 1915 році. Нагороджений царськими орденами св. Анни (4-го, 3-го, 2-го ступенів) та св. Станіслава (3-го і 2-го ступенів).
За словами Максима Блакитного, директора Чернігівського історичного музею ім. Тарновського, біографія Модеста Семирозума в дечому є типовою для наших земляків.
«У той час більшість населення Чернігівщини була представниками селянства або козацтва. Щоправда, траплялися й вихідці з міщанства, духовного стану та дрібні дворяни.
До того ж, маємо непоодинокі випадки, коли люди навчалися та здобували вищу освіту. На Чернігівщині це, можливо, кілька десятків, до сотні людей було. Це, звісно, могли бути вихідці з селянства чи козацтва, але із заможних родин. Відповідно, батьки могли забезпечити дітям таку освіту, зокрема гуманітарну або технічну – вчительську, журналістську тощо», – у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний.
Типовим для українців було й те, що під час Першої світової війни вони потрапляли до російської армії, бо була мобілізація.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівському Валу іржавіють гармати: їхня історія та ймовірні причини корозії (Фото)
У січні 1918 року в бою під Крутами Модест Семирозум командував чотою юнаків військової школи для охорони лівого крила. Створював на Чернігівщині загони Вільного козацтва, був сотником у Сосницькому повіті.
У складі 6-ї дивізії Армії УНР брав участь у боях під Замостям.
Між тим, українські визвольні змагання зазнали фіаско. Тому чимало учасників опинилися за кордоном.
Зрештою Модест Семирозум опинився в таборі інтернованих у Каліші, де прожив 11 років. Ще три роки прожив у Картузькому повіті на Помор’ї, де управляв маєтком пана Пашковського.
Із приходом більшовиків у 1939 році Модест Семирозум утікає до Кракова, де його дружина Маруся згодом помирає. Відтак Семирозум емігрував до Словаччини, а звідти – до Граца (Австрія). Тут його заарештувало Гестапо й кинуло в концтабір до кінця Другої світової війни.
Покалічений від побоїв, Модест Семирозум вісім місяців пролежав у шпиталі в таборі переміщених осіб у Зальцбурзі. Його донька, яка вийшла заміж за голландця і виїхала в Голландію, перетягнула до себе й батька.
Прибувши до міста Гільверсум, Семирозум одразу долучився до українського суспільного життя. На чужині українцям доводилося долати безгрошів’я. Звісно, хто мав технічну освіту, тому було простіше знайти роботу, а також тим, кому вдавалося добре вивчити іноземну мову. А згуртовувало вихідців з України дозвілля: організовували театральні гуртки, хори, організації націоналістичного спрямування. Бо разом було простіше морально, відбувався обмін досвідом.
Він став співзасновником Об’єднання українців у Голландії, кількаразово обирався головою цієї організації. Крім того, Модест Семирозум очолював Союз українських ветеранів Голландії. Одружився вдруге, з голландкою, яка всією душею співчувала українцям у визвольній боротьбі. Член комітету із вшанування пам’яті Є. Коновальця (1958). Відзначений ветеранським Воєнним хрестом УНР та Хрестом Симона Петлюри (1964). У 1967 році він переїхав до притулку для старших людей у місцевості Остербек біля Арнгема.
Помер Модест Семирозум 19 жовтня 1975 року в Гаазі. Похорон відбувся там 23 жовтня.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Фото – з інтернету
