Хустський районний суд Закарпатської області визнав винним голову Нижньобистрівської сільської ради, який відмовив журналістці в доступі до інформації, у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), оштрафував на 3,4 тис. грн (звільнено на підставі акту амністії) та зобов’язав відшкодувати судові витрати і витрати на правову допомогу потерпілої у розмірі 7,6 тис. грн, повідомляє “Доступ до правди”.
При винесенні вироку суд врахував, що відповідач удівець, сам виховує двох неповнолітніх дітей, до того ж у судовому засіданні свою провину повністю визнав і розкаявся.
Кримінальне провадження було відкрито за ст. 171, у якій ідеться про перешкоджання журналістській діяльності, зокрема і через незаконну відмову в доступі журналіста до інформації.
“У п. 3 ст. 171 зазначено: дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого”, – зазначає видання.
Раніше головна редакторка газети “Сила народного контролю – Чоп” Лариса Ступак звернулася з двома інформаційними запитами до Нижньобистрівської сільської ради Хустського району.
В одному вона просила надати завірені протоколи засідань постійних депутатських комісій за 2015 рік, перелік земельних ділянок в селі Нижній Бистрий, що перебувають в оренді, а також документи, у яких зазначено умови цієї оренди; перелік ділянок і користувачів земель, що перебувають у постійному користуванні.
У другому журналістка просила надати завірені копії декларацій службових осіб Нижньобистрівської сільської ради і низку інших документів. Відповіді запитувачка отримала не повні: щодо першого запиту голова сільради не надав завірених копій протоколів, а щодо другого – не надав декларацій. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 171.
Медіа-юрист Олександр Бурмагін зауважив, що “це перший приклад того, що за порушення права журналіста на інформацію може бути не тільки адміністративна, а й кримінальна відповідальність”.
За його словами, можливість ставити питання перед правоохоронними органами про відповідальність за незаконну відмову у доступі журналіста до інформації на підставі статті 171 КК України з’явилась з лютого 2016 року.
Юрист нагадав, що в експертному середовищі не було єдиної думки щодо необхідності кримінального покарання посадових осіб розпорядників. Більшість схилялась до вдосконалення порядку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 212-3 КУпАП, в т.ч. збільшення штрафних санкцій, і зазначали, що кримінальна відповідальність є не пропорційною ступеню суспільної небезпеки таких діянь.
“Маємо, що маємо, і поява такої практики є зусібіч корисною для ЗМІ. По-перше, це реальні, підтверджені практикою аргументи в діалогах з недобросовісними розпорядниками. Тепер можна їм не тільки нагадувати про існування статті КК, а й про наявність конкретних вироків по ній. По-друге, самі розпорядники мають замислитися над наслідками своїх ігор в цій сфері, коли вони пишуть, аби щось написати, щоб це якось виглядало схоже на підставу для відмови. І, по-третє, це приклад для інших журналістів того, що за свої права варто боротись. Мені здається, що 5 таких вироків можуть змінити розстановку і практику відносин між журналістами-запитувачами і розпорядниками в масштабах всієї країни”, – сказав Бурмагін.
Джерело: Інститут масової інформації
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
