На 19 серпня припадає одне з найбільших свят у Православному календарі – Преображення Господнє. У народі його ще називають другим Спасом. Про історію, особливості та традиції свята ЧЕline розповів настоятель Катерининського храму в Чернігові отець Роман.
Що таке Преображення?
Преображення Господнє – це велике двунадесяте свято. Преображення відбулося на горі Фавор. Перед апостолами Петром, Яковом і Іоанном явилися старозавітні пророки Мойсей і Ілля, які спілкувалися з Христом. До того ж, Христос на їхніх очах преобразився: вбрання стало сліпучо-білим, а обличчя засяяло, мов сонце. І це було несотворене світло.
До речі, коли найбільші грішники розкаюються й очищаються, вони ніби також перебувають у цьому світлі. Це наче зняти старий одяг і вбратися в новий.
Суть преображення і в тому, що зустрілися старий Завіт Мойсея і Новий Завіт, який приніс Христос.
Апостолам Петру, Якову та Іоанну було на горі настільки добре, що вони не хотіли звідти йти. Адже в той час на землю опустилась частинка раю. А Христос показався перед апостолами як істинний Бог, який може багато що змінювати в нашому житті. Якраз оцю подію із життя Христа ми святкуємо та шануємо.
Чому на це свято у церквах освячують фрукти?
У цей час достигають перші плоди. Тому, дякуючи Богу за дари, які він нам уже подав на цей час, у храмах освячують яблука, груші, сливи та всі інші фрукти, які на той час вже маємо. Це подяка Богу за його ласку і доброту, що й цьогоріч не обділив нас своїми дарами.
Як належить ставитися до освячених фруктів, як їх їсти?
Освячені речі – благословенні. Тож до кожної освяченої речі ми ставимося з повагою. Зараз багато людей живуть у багатоповерхівках і не мають можливості з шаною поставитися до залишків освяченого плоду. Зазвичай те, що залишається від освячених речей, закопували в місце, де ніхто не ходить, чи кидали у воду. Залишки освячених речей мають духовну цінність, бо вони наповнені силою благодаті Пресвятого Духа.
Тож якщо наразі немає можливості закопати ці залишки, можна їх гарненько запакувати і принагідно сховати в такому місці, де ніхто не топчеться.
У сміттєвий контейнер краще не викидати?
Так. Краще прикопати під квіточку. У сміття викидають непотріб, який не освячений і не наповнений благодаттю. Ми думаємо, що освячена лише та частина плода, яку з’їли, а насправді, якщо річ освячена, то повністю.
Освячені плоди треба споживати із богоговінням, бо вони несуть у собі благодать Святого Духа. Через них наповнюємося святою благодаттю, щоб відчути силу Божу в собі.
Чи всім можна приходити освячувати плоди?
Це роблять християни, бо є багато людей, які сповідують інші релігії й шанують свої свята і традиції. Якщо людина охрещена, дбає про своє духовне життя, то, відповідно, до церкви ходить уся родина – батьки й діти, – як колись у давнину в Україні.
Зараз багато людей на роботі, тож не можуть прийти до церкви. Як їм бути?
Під час освячення люди роблять свою пожертву – кладуть яблучка чи груші у церковний кошик. У нашій церкві ці корзини стоять усередині храму, тому кожна людина, яка прийде пізніше, може взяти звідти освячений фрукт. Отака традиція в нашому храмі. Буває, що плоди відвозимо навіть у військові частини.
Освячені плоди додають здоров’я людям?
Їх споживаємо для очищення душі. А в дім приносимо як святиню. До того ж, коли несемо їх у храм, чекаємо чогось містичного, чого не можемо пояснити розумом. І якраз саме через те, до чого можемо доторкнутися чи з’їсти, відчуваємо благословення Боже. Бо до Бога не можемо доторкнутися, бо Він – є Дух.
Між плодами, що на дереві та що в церкві, є різниця. Бо освячене несе енергетику храму, Боже благословення. Куштуючи ці плоди, ми маємо ставати кращими та добрішими одне до одного, мати мир у своєму серці з собою та своїми ближніми.
Ірина Осташко
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
