Як прибирали Чернігів у ХІХ-ХХ століттях
Відомо, що «предок» АТП-2528 – спеціалізоване пiдприємство з санiтарного очищення мiста – було створене в 1943 роцi i мало назву «Чернiгiвський асенiзацiйний обоз».
Обоз надавав послуги з вiдкачування рiдких нечистот, якi перевозилися в ємкостях на конях.
Починаючи з 1955 року пiдприємство також надавало послуги з вивезення твердих побутових вiдходiв у мiстi, а з квiтня 1961 року це вже було спеціалізоване пiдприємство «Чернiгiвкомунтранс». Працівники почали прибирати і мiські територiї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якими були ціни на «таксі» на Чернігівщині понад століття тому
Наприклад, є свідчення, що наприкінці 1960-х років минулого століття на місці споруди за адресою Гонча, 2 (Горького,2) – на фото карти – було коло для скидання нечистот…
А з вересня 1983 року Чернігів перейменував його на комунальне автотранспортне пiдприємство № 2528.
Уривок із наукової праці Андрія Острянка та Людмили Аскерової (м. Чернігів)
«Чернігів у ХІХ – на початку ХХ ст.: формування міського середовища»
«У 90-х р. ХІХ ст. особливої гостроти набуло питання централізованого прибирання міста.
Асенізаційний обоз на той час мав 10 герметичних діжок, якими двічі на місяць вивозили нечистоти з приватних помешкань та громадських установ.
За межами Чернігова були відведені спеціальні місця для нечистот і сміття: землі за міським кладовищем, богоугодними закладами, поля вздовж Халявинської дороги (у напрямку на Гомель).
Однак приватні підприємці часто-густо скидали нечистоти в яри понад р. Стрижень, які весняною повінню або дощами змивалися звідти у річку.
На початку ХХ ст. ситуація не покращилася – у місті на 1670 садибних ділянок було всього лише 150 кам’яних, цементованих вигрібних ям, із яких можна було вивезти все, що туди потрапляло.
Решта відхожих місць являла собою «или дурно сколоченные (в большинстве случаев) ящики, или земляные ямы, иногда обшитые просмоленными досками (эта обшивка не делает ямы непроницаемыми); встречаются еще и такие ямы, которые по наполнении не вычищаются, а засыпаются землей, в настоящее время, это делается редко, но еще недавно делалось сплошь и рядом».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загублена історія: арка у Сновську
Така ситуація була в центрі міста, а на околицях було ще гірше. На Лісковиці, Кавказі, Кордовці, Берізках, Землянках 2/3 садиб узагалі не мали жодних відхожих місць, а вигрібних ям нараховувалося не більше 10.
Не кращою була ситуація й у громадських місцях. На початку ХХ ст., за відсутності повноцінної каналізації, деякі заклади міста та приватні особи облаштовували стічні труби, якими могла стікати брудна вода.
Дозвіл на встановлення стічних труб отримали жіноче єпархіальне училище, духовна семінарія, єврейська лазня та дворянський пансіон. При цьому обов’язково зазначалося, що стік води повинен був спрямовуватися тільки за Красний міст.
КП «АТП-2528»
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv