Як сільська бабуся супермодний телефон купувала

Ситуація в одному з магазинів мобільного зв’язку. Типова бабуся з села – з  натрудженими руками в хусточці та дуже простенько вдягнута – купує внукові, на вигляд п’ятикласнику, подарунок – сучасний смартфон.

Продавцю жіночка розповідає, що хоч і тяжко було, бо роки і здоров’я вже не ті, що колись, але виростила теличку, продала її, дещо відклала з пенсії і тепер витрачає гроші на улюбленого онучка. Мовляв, дитя вже давно хоче модний диво-пристрій. Тож і вибираємо.

Продавець, попри свій молодий вік, швидко збагнула, що бабуся скупитися не буде, випадок не той. Тож почала рекомендувати не найдешевші моделі. Зрештою обрали ту, що хотів онучок. А консультантка не замовкала: «Для такого гарного смартфону і чохол потрібен хороший – шкіряний, бо дешевий на завтра порветься. І тарифний пакет треба відповідний, щоб хлопчина міг і фільми дивитись, і в ігри грати…».

Онук, до речі, в нових джинсах і курточці, говорив мало, лише схвально кивав головою і усміхався. Бабуся, звісно, на технічних новинках, чохлах, інтернеті й мегабайтах не розумілась, просто погоджувалась з усім, що казала продавець. І зрештою дістала натрудженими руками свій скарб, зав’язаний у носову хустинку…

Звісно, сільські діти аж ніяк не гірші, ніж міські, і їм теж хочеться похизуватися супермодним смартфоном. Та й апетити з року в рік ростуть.

Питання дещо в іншому – чи доцільна була саме ця покупка? Адже, аби виконати, по суті, забаганку ще дитини, вже немолода жінка доклала досить багато зусиль, передусім фізичних. І, ймовірно, за гроші, отримані від продажу вирощеної нею телички, собі навіть морозива не купила. Все – улюбленому онучку! От тільки чи оцінив це він? Питання, звісно, риторичне. Як і інші логічні запитання: що робитиме бабуся, коли онучок підросте і схоче гарну автівку та інші недешеві статусні речі?

У цій ситуації цікава також позиція батьків школяра. Навряд чи вони не знали, що мати тягнеться з усіх сил і ростить теличку саме для того, щоб купити смартфон їхньому ще «сопливому» чаду. І чому самі не придбали йому телефон? А, можливо, в цій родині це звична практика. А знайомим скажуть, що бабусю ніхто не змушував, сама зголосилася…

Розмірковувати на цю тему можна ще довго. Та найбільше неприємно те, що надалі внучок навряд чи шануватиме чиюсь працю. До того ж, часто трапляється, що діти розбивають чи топлять такі дорогі подарунки, бо легко дістались.

А насамкінець історії визріло найголовніше запитання – чи піклуватиметься улюблений онучок про бабусю, коли старенька вже не зможе обходитися без допомоги? Бо любов смартфонами чи якимись іншими дорогими речами не вимірюється.