Чернігівщина багата на річки та озера. Значна їх частина має важливе промислове значення.
Для нормальної життєдіяльності майже всіх риб, що є в наших водоймах, повинні бути сприятливі природні умови. Але зараз настала найважча пора року для риб – зима. Шукаючи найбільш сприятливі місця для зимівлі, риба мігрує до зимувальних ям.
Дуже важливі в житті риб температурний режим і хімічний склад води. Найбільше значення має газовий режим водойм, тобто вміст різних розчинених у воді газів, насамперед кисню. Життя у воді було б неможливе, якби в ній не було розчинного кисню. Кисень необхідний для дихання риб та інших водних організмів.
Кисень у водойми надходить, як правило, з повітря, частину його вода отримує від водних рослин, що збагачують воду киснем за рахунок фотосинтезу. Найбільш збагачений киснем, звісно, поверхневий шар води – він взаємодіє з повітрям і сонячним світлом, необхідним для процесу фотосинтезу.
Однак у зимовий період через наявність товстого шару льоду, вкритого снігом, немає доступу повітря з атмосфери до води, світовий потік не проходить через сніговий покрив. Природа пристосувалась до того, що рибі вистачає того кисню, що встиг розчинитись у воді до утворення льодоставу.
Більшість видів риб впадає в сплячку, вони не їдять і навіть дихання в них уповільнюється, як наслідок, на життєдіяльність риб у зимовий період витрачається мало кисню. Але в зимовий період у водоймах посилюються процеси розкладу відмерлих рослин та організмів, на які витрачається кисень. Таким чином, зимівля риби у водоймі здебільшого залежить від якості цієї водойми – чи дуже вона замулена, заросла чи забруднена стічними водами підприємств.
Особливо зростає небезпека наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню в цей період значно зменшується, і в деяких частинах водойм утворюються так звані мертві зони. У цю мить риба масово виходить із зимувальних ям у пошуках багатих на кисень джерел. Якщо до того часу не настане відлига і в скуті кригою водойми не надійде вода, насичена киснем, врятувати рибу зможе тільки людина.
Як же зберегти рибні запаси? Необхідно насамперед очистити з поверхні льоду сніг, прорубати ополонки розміром 1м х 1м, вкрити їх гілками, снопами, соломою для запобігання замерзанню.
При виникненні явищ задухи першими в ополонках з’являються водні комахи, а за ними підпливають найбільш вимогливі до вмісту розчиненого у воді кисню риби: судаки, окуні, йоржі, далі – плітка, лящ, короп, останніми – карасі та лини.
В цей час треба негайно проводити аерацію води. Для цього використовують підвісні мотори. Перемішування води з повітрям збагачує її киснем. Аерацію води проводять також із допомогою мотопомп, відкачуючи її на лід із метою подальшого стоку в ополонку.
Хороші результати дає встановлення повітряних компресорів, які накачують повітря через сифони, встановлені на дно водойм.
Зимівля – дуже важливий у житті риби час, і нам необхідно приходити їй на допомогу в потрібний момент. Тільки загальними зусиллями ми зуміємо зберегти рибні запаси наших водойм.
Джерело: сайт Чернігіврибоохорони
