«Успішний виступ на Чемпіонаті Світу в Америці — це результат кропіткої багаторічної праці всієї нашої команди», – зазначає тренер ніжинських ракетомоделістів Денис Приданніков.
Увесь Ніжин вболівав за наших спортсменів, які виступали на Чемпіонаті світу з ракетомодельного спорту. Змагання відбувалися з 2 по 7 липня в американському м. Остін. У них брали участь понад 200 учасників з 17 країн, зокрема, й українська збірна. В її склад увійшли і ніжинські ракетомоделісти.
Спортсмени вже повернулися додому. Вони та тренери люб’язно погодилися поспілкуватися з журналістом Nizhyn Post.
ЮНІОРИ У ЗАХВАТІ ВІД ПОЇЗДКИ В АМЕРИКУ
Юніори ракетомодельного спорту з Ніжина Іван Кирієнко, Андрій Примушко та Михайло Дубровний від поїздки в Америку у захваті. Незважаючи на те, що туди довелося добиратися три доби та у зворотньому напрямку — понад дві, бо прямої дороги немає — через війну небо над Україною закрито.
Змагання проводили у приватному аеропорту, розташованому у м. Остін штату Техас. Місце було вибрано ретельно, щоб дотриматись норм безпеки та забезпечити комфорт для учасників змагання. Під час змагань проживали в університетському містечку — кампусі — з усією необхідною інфраструктурою. Зазвичай тут перебувають до 30 тисяч людей.
До складу збірної України хлопці увійшли не випадково — цьому передувала багаторічна кропітка праця під керівництвом досвідчених тренерів. Так, Іван Кирієнко, який на Чемпіонаті світу в США здобув золоту медаль в класі моделей S5 B, моделей копій на висоту польоту, відвідує гурток ракетомоділістів Ніжинської Станції юних техників 7 років. Раніше пробував себе у баскетболі, але згодом зробив інший вибір. І ані трохи не шкодує.
Переможницею в цьому ж класі моделей на Чемпіонаті світу стала команда, в яку, крім Івана Кирієнка, увійшли Андрій Примушко та Михайло Дубровний. Андрій відвідує гурток ракетомоделістів Ніжинської СЮТ вже 9 років, Михайло — 8.
Зазвичай гуртківці займаються двічі на тиждень по три години, але перед Чемпіонатом світу працювали по вісім годин на день.
На зустрічі юніори розповіли журналісту про класи моделей.
Виявляється, тут не все так просто. Це — ціла наука!
Існує 9 класів моделей: вільно літаючі (більш легкі) — S1, S3, S4, S6, S9; класи копії (це моделі, які мають історичний прототип ракети; задача спортсменів — зробити якомога точнішу копію, яка б здіснювала політ за такою ж програмою, що й справжня ракета) — S5, S7; радіокеровані ракетоплани — S8 та останній — клас S2 — з вантажем на борті має злетіти та сісти за чітко визначений час.
Кожен з ніжинських юніорів брав «за океан» свої моделі: Іван Кирієнко — 5, Андрій Примушко — 4, Михайло Дубровний — 8. Чим менша кількість моделей, тим більше часу підготуватися до наступного етапу змагань.
На рідній Ніжинській землі юнаків зустріли радісними обіймами, тепло привітали рідні та друзі, представники місцевої влади, освіти.
«НЕ ЗАБАВКИ, А СПРАВЖНЄ ЗАХОПЛЕННЯ!»
Дорослу команду на Чемпіонаті світу в США представляли троє спортсменів з Ніжина: Антон Петрух, Сергій Труш, Олександр Радченко.
За результатами змагань Сергій Труш став срібним призером в класі моделей-копій S7 на реалізм польоту; українська команда, куди увійшли ракетомоделісти з Ніжина, посіла третє місце.
Олександр Радченко виборов золоту медаль в особистому заліку в «американському класі» S2|P- моделі ракет на висоту польоту зі стандартним вантажем FAI».
У відповідь на запитання журналіста, де займаються дорослі ракетомоделісти, Сергій Труш посміхнувся: «Тут, в СЮТі, разом з юніорами. Ракетомоделювання — це не просто хобі та забавки, а справжнє захоплення. Тому, якщо хтось думає, що це легкий спорт, дуже помиляється».
ДОСВІДЧЕНІ ТРЕНЕРИ – ПОЛОВИНА УСПІХУ
Нині на «кафедрі» ракетомоделістів у СЮТі працюють чотири тренери. Володимир Володимирович Панахно більше 40 років викладає трудове навчання в одній з Ніжинських шкіл.
Наприкінці 80-х років відкрив гурток ракетомоделістів у Ніжині. Володимир Панахно — майстер спорту України. Його школу пройшло не одне покоління спортсменів. Його називають «гуру» ракетомодельного спорту у Ніжині.
По стопах вельмишановного тренера пішов Денис Борисович Приданніков, який в 1997 році розпочинав діяльність у клубі «Планета» при заводі «Прогрес». Вже багато років Денис Борисович готує спортсменів у Ніжинській СЮТ. «Спокійний, вимогливий, мудрий», — так охарактеризували тренера юніори.
Інші два тренери — Степан Сергійович Івченко та Сергій Володимирович Шуляк — представники більш сучасного покоління.
Поєднання мудрості та молодості у тренерській команді дає чудові результати.
ВСІ РІШЕННЯ ПРИЙМАЮТЬ РАЗОМ
Успіх та невдачі ніжинські ракетомоделісти ділять на всіх. Рішення також приймають разом. У команді є студенти. Сучасне покоління має інші підходи до справи, інше мислення.
Приміром, 3D технології дозволяють полегшити ручну працю. Завдяки їм можна виготовляти більш дрібні деталі.
Сучасні моделі вимагають від вихованців не тільки звичайного спортивного азарту. Потрібні знання інженерів і програмістів.
Яскравий приклад творчого підходу до справи — студент Олександр Радченко. Він багато працює, креативно мислить. Сашко сам має особисті здобутки і чимало зробив для команди, кажуть тренери.
Виготовлення однієї моделі — дуже кропіткий процес. Він триває рік, а то і два.
«Успішний виступ на Чемпіонаті світу в Америці — це результат важкої роботи багаторічної роботи ВСІЄЇ нашої команди», — зазначає тренер Денис Приданніков.
ЯК ЗДІЙСНЮВАВСЯ ВІДБІР УЧАСНИКІВ ЗМАГАНЬ?
Збірна команда формується за результатами Чемпіонату України — по шість найкращих спортсменів у кожній категорії. Вони беруть участь у навчально-тренувальних зборах. Троє з шести спортсменів, які заявили себе найкращим чином, виступають на поточних Чемпіонатах Європи або світу.
Цьогоріч команда з Ніжина — через повномасштабну війну — формувалася за іншим принципом. На нараді тренерів під головуванням Володимира Володимировича Панахна було ухвалено список найкращих ракетомоделістів в різних категоріях. Саме тренери, як ніхто інший, добре знають здібності кожного учасника гуртка (нині його відвідують до 40 вихованців).
Корективи у список внесла поїздка до Польщі за візами. На жаль, їх отримали не всі українські спортсмени, в тому числі й ніжинські.
Тренера Дениса Приданнікова запросили бути суддею змагань в Америці, але, вибачте за каламбур, не судилося. Жодних пояснень у Посольстві не надали. Але Денис Борисович уважно стежив за підготовкою та виступами своїх вихованців і колег з Ніжина, перебував з ними на постійному зв’язку.
ЩИРА ПОДЯКА ТИМ, ХТО ПІДТРИМУЄ МОРАЛЬНО І ФІНАНСОВО
Вже 10 років спонсором української збірної виступає комерційна компанія «Ноосфера». Її власник Максим Поляков проживає в США та є затятим прихильником ракетомодельного спорту. Щира подяка йому за допомогу.
Крім того, з 2016 року, коли Федерація ракетомодельного спорту України набула статус Національної, Міністерство молоді та спорту почало частково фінансувати збірну на змагання. Приміром, два роки тому українській команді безкоштовно було надано автобус до Румунії, де відбувався Чемпіонат світу. Причому збір команди відбувався саме у Ніжині.
Окрема подяка — рідним та друзям ракетомоделістів, які з повагою та розумінням відносяться до їхнього захоплення, підтримують морально і матеріально. Така підтримка дорого вартує.
УСПІХИ НІЖИНСЬКИХ РАКЕТОМОДЕЛІСТІВ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ
Досвід міжнародних змагань ніжинських спортсменів розпочався з 2004 року, коли Сергій Труш, будучи юніором, вперше брав участь у складі української збірної на Чемпіонаті світу в Польщі.
Через два роки юнацька збірна посіла друге місце на Чемпіонаті світу в Казахстані. Змагання проходили на відомому космодромі Байконур. Були й інші змагання азіатського континенту.
Нині, через повномасштабне вторгення росіян в Україну, колишні братерські відносини зійшли нанівець. Ніжинські спортсмени, як і всі ми, з нетерпінням чекають нашої Перемоги.
Щоб перерахувати успіхи ніжинських ракетомоделістів, потрібно чимало часу. А його у спортсменів обмаль. Тільки-но повернулись з Америки, а вже будують нові плани — обговорюють підготовку до змагань у Чехії, Словенії та Хорватії.
«ВІДБУДУЄМО І НАШІ МОДЕЛІ, І НАШУ УКРАЇНУ!»
Під час розмови з журналістом тренер Денис Приданніков відкрив один з ящиків, де знаходилася модель, яка зазнала аварії в Америці. Загалом ящиків, в яких моделі курсували за спортсменами на інший континент, чотири.
Зі слів юніорів, на двох митницях — на шляху до Америки — було влаштовано жорстку перевірку. Хлопці дуже переживали, щоб митники не нашкодили моделям. Але, на щастя, все обійшлося.
«Чимало українських моделей на Чемпіонаті світу в США зазнали аварій, бо двигуни, які надали американські колеги, не пристосовані до таких польотів. На жаль, аналогічна участь спіткала й одну з наших моделей дорослої команди. Але ми не засмутилися. Помилки проаналізуємо. Висновки зробимо. І відбудуємо. І наші моделі, і всю Україну. Хай тільки найшвидше закінчиться війна!» — наголосив Денис Приданніков.
Автор: журналіст Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото автора
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
