«Математика», «фізика», «хімія» — охочих стати вчителем із цих спеціальностей щоразу менше. Цього року спостерігався недобір на вказані спеціальності навіть на державне замовлення. Про стан справ, нововведення й очікування від вищої освіти ЧЕline розказав Микола Носко, ректор Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Як чернігівці киян навчали
Микола Носко почав із невеликого екскурсу в історію вишу. В 1961 році нам було подароване ім’я Тараса Шевченка, хоч він тут і не вчився. В постанові про присвоєння, яку підписав голова Ради Міністрів УРСР Щербицький, зазначалося: «за якісну підготовку учителів для потреб України». Наприклад, у нас на факультеті початкового навчання випуск налічував 50 осіб. Так от, усіх їх забрали викладати до Києва. До столиці. Це свідчило про дуже якісну підготовку кадрів.
Ускладнили життя сільським абітурієнтам
«Щодо змін, то цього року слід відзначити одну складну новацію, зокрема для жителів сільської місцевості. Це подача заяв в електронному вигляді. Хто з цим зіткнувся, той знає. Не скрізь є потужна мережа Інтернет, що дала б змогу одразу подати документи і бути впевненим, що все гаразд», — почав коментувати деякі нововведення Микола Носко.
«Ще складно було пристосуватися до того, що правила вступу змінювалися протягом вступної кампанії. Це було не зовсім зручно. Наприклад, зарахування на непедагогічні спеціальності, яких у нашому ВНЗ 10, відбувалось за середнім балом по країні. Тобто не було враховано регіональні особливості. Наприклад, ми мали 12 бюджетних місць на соціології, а вступили лише три дитини. А, наприклад, у Київському університеті Шевченка, де вступники набрали більшу кількість балів, було також 12 бюджетних місць, а пройшло 48. Це неправильно, бо підтримують центр, а не регіони. Сільські діти, якщо дивитись об’єктивно, без образ, мають знання менші, ніж міські. Причин цього багато: і опорні школи не такі ще потужні, і вчитель викладає 2-3 дисципліни, і відстань до школи велика», — так ректор підсумував цьогорічні нововведення, що обмежують менш розвинені регіони.
Можливо, наслідком цих «інновацій» стало зменшення кількості цьогорічних вступників приблизно на 10 %.
Бонусна система в освіті
За словами Миколи Носка, не оминули зміни й освітянські спеціальності. (Саме «освітянські», адже цим терміном офіційно замінили слово «педагогічні»). Наприклад, замовлення було на 20 чоловік, усі 20 були набрані, проте троє з них із якихось причин передумали, вирішили вступати до іншого вишу тощо. Так от, на ці три місця вишу не можна підтягнути вступників із тих, хто був за межами цієї «двадцятки», і на «бюджеті» залишається тільки 17 студентів. Хоча всього охочих було більше, ніж достатньо.
Придумало міністерство і бонуси за виконання держзамовлення й «урізання» — за недобори. ВНЗ, які виконали «план» набору на 100%, наступного року отримають додатково + 10 % до нинішньої кількості бюджетних місць. А хто набрав лише 50% від держзамовлення, тому зменшать на 10 %.
Знімають «люфт» вибору другого іспиту
Щодо ЗНО, то з наступного року першим іспитом, як і було, для всіх залишиться українська мова, другим для гуманітаріїв виключно історія, якщо технічні спеціальності – виключно математика. Це зміни, оскільки цьогоріч студенти могли вибирати на другий іспит, наприклад, математику або фізику, історію або географію. Третій іспит залишився за вибором навчального закладу.
З’явилися нові дисципліни
З 1 вересня 2016 року набув чинності новий класифікатор дисциплін.
Цього року ввели нову спеціальність – «Науки про землю», щось сумісне від географії та геодезії. Поки що книжок для неї немає, «новинка» з’явилась буквально під час вступної кампанії.
У цифрах про «педагогічний» 2016 року
За словами Миколи Носка, на сьогодні в Чернігівському національному педагогічному університеті навчаються усього приблизно 5 000 студентів. Із них 2998 на денній формі і майже 2 000 заочників.
Науки їх навчають 398 викладачів, серед них 34 доктори, професори та 260 кандидатів і доцентів.
У 2016 році на державне замовлення вступили 392 студенти і ще 160 на контрактну форму (денна) і 182 – на заочне навчання.
Побажання від ректора
Насамкінець ректор зазначив, на чому варто було б акцентувати реформування в сфері освіти.
«Треба залишити ЗНО, але ще додати співбесіду, щоб безпосередньо бачити, кого ми приймаємо.
Але, мабуть, найголовніше – не загубити за всіма цими перипетіями та реформами здоров’я наших дітей. Батьки сьогодні зосереджені на іноземній мові, на другі, на третій, на репетиторах, а дитина бідолашна сутулиться, стає фізично недорозвиненою і так далі. Треба, щоб батьки проходили лік без на тему, що першочерговим є здоров’я дитини», — резюмував досвідчений педагог.
