Зелені свята і Трійця: чим вони унікальні

_112740082_553474

Україна цими днями відзначає унікальне свято, яке поєднало давні слов’янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят – Трійцю.

Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 40 днів після Великодня, цього року воно припадає на 7 червня.

Зелені свята починають відзначати за кілька днів до Трійці і вони тривають ще кілька днів після неї.

Цього року через карантин українські церкви офіційно перенесли поминальні дні з першої неділі після Великодня на так звану “Зелену суботу”, або Троїцьку батьківську поминальну суботу.

Церква і лепеха

Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.

Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зелені свята на порозі літа: культ ботаніки, або Трійця у традиціях

З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми.

У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.

Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов’язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля – суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.

Зелені свята були тісно пов’язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.

Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю та багатства.

З поширенням християнства з’явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.

Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.

Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.

6 червня відбудуться головні поминальні служби на цвинтарях, які перенесли через карантинні обмеження.

Також є давня традиція українців вшановувати у цій дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю.

Особливо активно із Зеленими святами пов’язували вшанування загиблих у визвольних змаганнях 1917-1920 роках.

У міжвоєнній Польщі такі поминання за тиждень після Трійці були справжнім політичним актом українців. Українська громада Перемишля досі проводить після церковної служби марші до могил воїнів УНР та УПА.

Русалки і хліб

Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трійця: що можна і що не можна робити в це свято

У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям.

Такі традиції найкраще збереглися на українській Волині та на Поліссі, а відгомін цього можна знайти у “Лісовій пісні” Лесі Українки.

Колись Зелені свята також називали “русальний тиждень”. Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали “русальний Великдень”.

Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.

Джерело: bbc.com

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register