Україна цими днями відзначає унікальне свято, яке поєднало давні слов’янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят — Трійцю.
Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 40 днів після Великодня, цього року воно припадає на 7 червня.
Зелені свята починають відзначати за кілька днів до Трійці і вони тривають ще кілька днів після неї.
Цього року через карантин українські церкви офіційно перенесли поминальні дні з першої неділі після Великодня на так звану «Зелену суботу», або Троїцьку батьківську поминальну суботу.
Церква і лепеха
Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.
Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зелені свята на порозі літа: культ ботаніки, або Трійця у традиціях
З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми.
У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.
Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов’язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев — верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля — суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.
Зелені свята були тісно пов’язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.
Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю та багатства.
З поширенням християнства з’явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.
Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.
Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.
6 червня відбудуться головні поминальні служби на цвинтарях, які перенесли через карантинні обмеження.
Також є давня традиція українців вшановувати у цій дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю.
Особливо активно із Зеленими святами пов’язували вшанування загиблих у визвольних змаганнях 1917-1920 роках.
У міжвоєнній Польщі такі поминання за тиждень після Трійці були справжнім політичним актом українців. Українська громада Перемишля досі проводить після церковної служби марші до могил воїнів УНР та УПА.
Русалки і хліб
Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трійця: що можна і що не можна робити в це свято
У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям.
Такі традиції найкраще збереглися на українській Волині та на Поліссі, а відгомін цього можна знайти у «Лісовій пісні» Лесі Українки.
Колись Зелені свята також називали «русальний тиждень». Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали «русальний Великдень».
Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.
Джерело: bbc.com
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
