Земельні перегони: на Сновщині орендарі наввипередки агітують селян здавати їм в оренду паї-сіножаті
Відколи селяни отримали свої земельні паї, вони періодично сушать голову, як ними правильно розпорядитися. Одиниці пробують обробляти землю самостійно, але переважна більшість здає наділи в оренду.
Між тим, орендарів зазвичай цікавить орна земля, на якій можна вирощувати врожаї, потім їх продавати й отримувати прибутки. Але останнім часом орендарі закликають селян у Сновській громаді здавати в оренду паї-сіножаті. Причому орендарі діють наввипередки, рекламуючи себе з найвигідніших сторін. Однак у людей, зокрема з найбільшого в громаді села Кучинівка, виникають запитання, як не помилитися з вибором орендаря. Адже люди кажуть, що потенційних орендарів – троє чи навіть четверо.
Староста Кучинівського старостинського округу Олена Недвига в коментарі для ЧЕЛАЙН підтвердила, що цікавість до людських паїв-сіножатей дійсно є.
«Є два основні орендарі. Один орендар – із селища Березна, але я його не бачила, лише його представників із юридичної контори, які безкоштовно допомагають людям із оформленням спадщини та договорів оренди паїв. Інший орендар – місцевий фермер. Але ми ні за кого не агітуємо, бо не можемо втручатися в цей процес. І не можемо ручатися за виплати, які вони потім здійснюватимуть на паї», – розповіла Олена Недвига.
За її словами, тема паїв-сіножатей нині на вустах – невипадково.
«На пай людина має ріллю та сіножаті. Рілля вже майже вся в оренді, зокрема, в нас господарство Григорія Божка орендує. А сіножаті ніхто не орендував і там корови паслися. Але нині виникла ситуація, що людям треба платити МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання за ці сінокоси. І одним людям за них треба платити сотні гривень, а іншим – тисячі. А якщо людина не користується цією землею і чиїсь корови там пасуться, то власнику наділу взагалі невигідне податкове зобов’язання», – пояснила староста.
Вона також зазначила, що люди дійсно приходять до сільської ради, аби якось вирішити питання зі сплатою згаданого МПЗ. І що селяни вбачають вихід із ситуації в тому, аби здати в оренду пай-сіножать. І не стільки заради отримання прибутку, скільки аби не платити МПЗ.
«Якщо назбирається борг за МПЗ, його стягуватимуть у судовому порядку. А люди такого не хочуть, щоб землею не користуватися, а гроші платити. Тож як зайшли до нас у громаду ці орендарі, люди й почали здавати паї-сіножаті. Ми навіть і не знали про це. Бо це людська земля та людські паї. Люди самі визначаються. Жодних скандалів із цього приводу в нашому селі немає.
Щоправда, вже знаємо, що Михайло Булденко не всі ділянки бере в оренду. Але якщо він не бере ділянку в оренду, то люди здають іншому орендарю. Наприклад, орендар із Березни нікому не відмовляє. Але як ці нові орендарі поведуть себе надалі – ми не знаємо. Я ж не можу ручатися за людину, з якою ще не мали справ», – зазначила Олена Недвига.
Проте, за словами старости, орендарі прибутки також обіцяють.
Якщо бажання людей масово здавати в оренду паї-сіножаті – зрозуміле, то цікавість із боку орендарів – не до кінця. Адже донедавна ці паї в оренду ніхто не брав.
У відділ земельних відносин та агропромислового розвитку Сновської міської ради прояснити ситуацію також не змогли. Начальник відділу Валентина Недвига розповіла, що з питаннями оренди паїв-сіножатей до відділу ніхто не звертався: ні люди, ні господарства. Та й, пояснює вона, особливої потреби в цьому немає.
«Взагалі я чула, що така ситуація є, що беруть в оренду ці паї або хочуть брати. Але звертатися до нашого відділу в людей особливої потреби немає, бо вони мають документи на руках. І господарства нашого району, зокрема ті, що орендують паї в Кучинівці, також не зверталися з питаннями оренди.
Процедура така, що в разі бажання люди просто укладуть договори з господарствами та зареєструють їх. Адже паї – це людська приватна власність, а не комунальна. І напряму з сільгоспвиробником вони вирішують питання виплат за ці паї й інші питання. Ми на це ніяк впливати не можемо: ні заборонити здавати в оренду, ні дозволити», – сказала Валентина Недвига.
Юристи до питань укладання будь-яких договорів, а тим паче договорів оренди землі, які зазвичай довготривалі, радять ставитися з особливою уважністю та відповідальністю.
«Насамперед слід уважно ознайомитися з умовами договору, який укладається, зокрема із положеннями про строк оренди, розмір і строки виплати орендної плати, порядок її перегляду, а також умови розірвання договору. Якщо в людини виникають складнощі з розумінням положень договору, то я радив би звернутись до юриста, він допоможе розібратись в тих умовах, на яких пропонує співпрацю орендар», – радить чернігівський юрист Олександр Постой.
Важливим також є питання строків договорів.
«Сторони можуть самі визначити, на який строк укладати договір, та законом передбачено, що мінімальний строк оренди земель сільськогосподарського призначення не може бути меншим ніж 7 років, а максимальний строк – 50.
Якщо людина вже уклала договір оренди, то передумати потім буде складно. Розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку не можна, тільки якщо це прямо не передбачено договором або якщо орендар не виконує свої обов’язки за ним, наприклад, не платить орендну плату чи використовує ділянку не за призначенням», – роз’яснює Олександр Постой.
За його словами, як і у випадку зі строком оренди, сторони договору самі визначають ціну оренди, та зазвичай ціна оренди землі залежить від її нормативно-грошової оцінки і не може бути меншою ніж 3% вартості ділянки.
Ірина Осташко