Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Перше масове вбивство українців на Чернігівщині було здійснено російськими більшовиками у м. Городня, після другого пришестя більшовиків наприкінці 1918-го, бойовиками Богунського полку під командуванням Миколи Щорса. Тоді, в перші дні січня 1919-го, щорсівці розстріляли в Городні близько 80 чоловік, — розповідає на своїй сторінці у Facebook Олександр Ясенчук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівці долучилися до всеукраїнської хвилі мітингів проти переслідувань та вбивств активістів
Захопивши 10 січня 1919 року містечко Седнів, усе ті ж бійці Миколи Щорса порубали шашками кількох поранених українських вояків, які після бою сховалися в старій клуні. Ще близько десяти українців було порубано та затоптано кіньми перед клубом.
Ось як описує ці події городнянець Іван Ремболович.
«19 грудня прийшла до Чернігова пані Ж., яка переказала, що Городню захопили большевики, що коменданта сотника Пашкевича розстріляли, що мою матір і сестру страшно побили москалі за те, що не хотіли видати мене в той час, коли мене вже в Городні не було. Захопивши Городню, москалі розстріляли сотника Михайла Ждановича, братів Миколу й Михайла Іванових, поручника Михайла Титова, полковника Римщу – військового начальника, полковника Тарасовича, диякона Ярошевського (батька помішника коменданта), священика Івана Самойловича із сином.
Про розстріл священика Самойловича та його сина подам трохи докладніше: священика Самойловича та його сина розстріляли москалі за те, що в неділю на службі Божій проголосив вічну пам’ять усім, що загинули під час бою. Довідавшись про смертний вирок на батька, син свящ. Самойловича – 16-літній хлопець – пішов до “черезвичайки” просити, щоб розстріляли його замість батька, який мусить утримувати велику родину.
– Розстріляти й це щеня, щоб не голодувало, – була відповідь большевицького комісара, і сина розстріляли разом із батьком.
Вього було розстріляно в Городні за 10 грудня 1919 року 79 осіб».
І хоча радянська влада приховувала свій злочин, збереглися свідчення родичів жертв. Так, нещодавно родичі передали Олександру Ясенчуку фото священика Івана Самойловича та його сина Федора, зі знаменитого старшинсьго роду.
На світлині Федір Самойлович, поруч з ним його дівчина, а в нижньому ряду Катерина та Ніна Самойловичи, його рідні сестри. Світлина приблизно 1918 р., незадовго до смерті. Серед інших розстріляли й офіцера Бориса Лук’яненка — дядька героя України Левка Лук’яненка. Пам’ятаймо!
