Зима й морози на порозі: реалії підготовки до сезону холодів на обстрілюваному чернігівському прикордонні
Життя на прикордонні Чернігівщини спокійним не назвеш. Бо щоденні тривоги обстріли чи шахедні атаки можуть стати для когось фатальними. Непросто жити на прикордонні влітку, а взимку й поготів, бо в ризикованих для життя умовах додається ще й протистояння холодам.
У нинішній період актуальними для багатьох, особливо для соціально незахищених категорій, виявляються питання, як не змерзнути у власній хаті та пережити зиму, що невпинно наближається. Бо люди, особливо сільські, традиційно не розкошують, а рахують кожну копійку. Не додає оптимізму й те, що зимувати доведеться в надскладних умовах, коли ворог не дає розслабитися ні на хвилинку.
Тим часом багато фахівців, які знаються на енергетичних питаннях, пророкують, що нинішня зима видасться для українців найбільш суворою за всю історію нашої незалежності. Кажуть, що відключення світла й тепла будуть більш ніж тривалими, головним чином через ворожі атаки на об’єкти української енергетичної інфраструктури.
Інтенсивні обстріли – щоденна реальність
Тим часом, для жителів прикордонних сіл Чернігівщини щоденні інтенсивні обстріли – страшна звична реальність, у якій доводиться жити. І попри небезпеку, люди не хочуть покидати рідні села та домівки. Хіба що стає зовсім нестерпно. Тож чимало людей, здебільшого пенсіонерів, зимуватимуть, сподіваючись на Божу милість.
«Основна складність – інтенсивність обстрілів ворога, а також їхній агресивний характер. Не новина, що території прикордоння в нашій громаді доволі добре проглядаються ворогом. Вони «бачать» як самі села, так і під’їзні дороги до них. Зокрема торік узимку росіяни атакували ударним дроном цивільний автомобіль старости одного з прикордонних старостинських округів нашої громади. Пізніше вони намагались повторити атаку, втім, безуспішно.
Та навіть попри це на прикордонні (йдеться про 20-кілометрову зону від кордону вглиб області. – Ред.) залишаються люди, здебільшого вони похилого віку. З доповідей двох старост, які очолюють прикордонні старостинські округи, мені відомо, що місцеві мешканці самостійно запаслися дровами, а також продовольством і товарами першої необхідності. Ситуація там стабільно складна та небезпечна», – зазначає Людмила Ткаченко, голова Новгород-Сіверської громади.
Батареї поки теплі, селяни – з дровами
Як бачимо, українці – це особливі люди, яких життя навчило вірити в краще, але готуватися до найгіршого. Тож у нинішніх надскладних реаліях опалювальний сезон на Чернігівщині, зокрема в прикордонних громадах, стартував. У приватному секторі люди почали топити грубки ще раніше, бо достатньо прохолодні ночі для осені – звична справа.
«Люди з дровами. Є дві програми – ПРО ООН та Червоного Хреста. То люди отримали допомогу або дровами, або грошима на їх придбання. Це йдеться про села, що розташовуються за 10-20 кілометрів від державного кордону. Також люди не сиділи склавши руки, а запасалися дровами.
У Корюківці та Сновську опалювальний сезон розпочався, всі служби працюють у штатному режимі. На всіх об’єктах є додаткові генератори на випадок вимкнення світла. Це водопостачання, водовідведення, тепломережа, бюджетні, адміністративні установи, органи правопорядку й інші служби. Всі мають прилади безперебійного живлення на певний час. Запас пального є щонайменше від 3 до 7 діб», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Павло Мірошниченко, голова Корюківської РВА.
За його словами, водночас ще залишаються деякі проблеми, над вирішенням яких громади працюють.
У прикордонній Семенівській громаді, яка перебуває під постійним ворожим вогнем, попри всі виклики та ризики, опалювальний сезон також стартував.
«Заклади комунальної сфери дровами забезпечені. Взагалі ми опалюємось повністю дровами. Опалювальний сезон у нас почався 15 жовтня. Тож підключили соціальну сферу, школу, яка в нас одна працює, потім уже були увімкнені будинки. Дрова ми купили ще весною для котелень, які обслуговує громада.
У нашій громаді хоч навчання відбувається здебільшого онлайн, але шкільні приміщення взимку опалюватимемо, аби підтримувати в них температурний режим. Щоправда, нині ми цього ще не робимо, бо ще немає мінусової температури.
У приватному секторі в людей, які проживають у громаді, також є альтернатива – дрова. У квартирах, звісно, складніше. Цього року міжнародний комітет Червоного Хреста в Україні здійснював підтримку для жителів громади, які проживають у 10-кілометровій зоні від кордону. Цей благодійний фонд роздавав людям гроші для придбання твердого палива – по 25 тисяч гривень на одне домогосподарство», – пояснив Сергій Деденко, голова Семенівської громади.
А ще на Чернігівщині давно усвідомили, що треба позбуватися газової залежності. Тож тут триває процес переведення низки котелень важливих об’єктів на альтернативні види палива. Павло Мірошниченко навів деякі приклади.
«По Сновску у нас більшість закладів освіти вже давно на дровах. У Корюківці – ситуація аналогічна і також тут частина житлового фонду опалюється дровами.
У Мені відкрили сонячну станцію в лікарні. Тож у разі потреби вони можуть постійно перебувати на своїй електриці», – розповів Павло Мірошниченко.
На випадок блекаутів
Є прогнози, що відключення світла взимку стануть щоденною реальністю. Деякі експерти навіть кажуть, що треба готуватися, що в морози світла не буде довше ніж по 12-14 годин на добу. Прогнози неоптимістичні, але до блекаутів громади Чернігівщини також готуються.
За словами Павла Мірошниченка, на всіх об’єктах критичної інфраструктури та в органах влади є додаткові генератори на випадок вимкнення світла.
«Це об’єкти водопостачання, водовідведення, тепломережа, бюджетні й адміністративні установи, а також органи правопорядку. Всі мають запас пального для організації безперебійного живлення на період від 3 до 7 діб», – розповів Павло Мірошниченко.
Підготувалися, наскільки це можливо, до випробувань блекаутами і в Новгород-Сіверській громаді.
«Вважаємо, що ми майже стовідсотково готові до зимових викликів. Але цю готовність ми оцінюємо порівняно з минулорічною ситуацією: тобто якщо цьогоріч інтенсивність обстрілів, блекаутів та відселення людей із прикордонних населених пунктів буде така ж як і торік, ми впораємося. Разом із тим ми чудово розуміємо, що прогнозувати щось – неможливо, зважаючи на поведінку наших сусідів-орків.
Ми закупили генератори, встановили необхідне технічне оснащення, аби під час відключення електроенергії в містах не зупинялося ані водопостачання, ані водовідведення, також встановили потужні генератори в котельнях. Закуплена необхідна кількість палива, аби забезпечити безперебійну роботу відповідної техніки», – повідомляє Людмила Ткаченко, голова Новгород-Сіверської громади.
Водночас у громадах не приховують, що ймовірні тривалі відключення електроенергії люди сприймають не дуже оптимістично. Бо дні взимку короткі, а ночі довгі. Тож чим займатися вечорами взимку без світла – питання відкрите. До того ж, ситуація не кращим чином позначиться на роботі електроприладів. Але взимку – менші шанси, що продукти можуть зіпсуватися.
«Я спілкувався з власником одного з магазинів, який торгує акумуляторами, інверторами та подібними товарами. То влітку, коли відключення електрики були постійними, багато людей накупляло собі цих приладів. Звісно, хто мав змогу, бо все коштує недешево. І генератори так само багато хто купував. Тому люди вже більш-менш підготовлені. А ліхтарики і свічки, напевне, є в усіх», – сказав Павло Мірошниченко.
«Картопля є, то перезимуємо»
Оскільки це вже не перша зима, яку українці зустрічатимуть у воєнних реаліях, то люди вже здебільшого знають, чого очікувати. Багато хто каже: «Аби тільки не гірше».
«У нас зараз у Гірську проживають 110 людей. Зокрема, це люди пенсійного віку – 60+. Дітей у громаді вже немає, вдалося всім виїхати. Взагалі хто може – виїжджає, хтось ще думає, що робити. Люди виїжджають своїм ходом, як такої евакуації немає, ми лише допомагаємо населенню з пальним.
Продовольчі товари нам ще привозять, хліб тільки відмовляються довозити. Привозять лише до сусіднього села, а потім наш місцевий підприємець їде його забирає.
Люди зібрали врожаї, картопля є, городина, дрова є для опалювального сезону. Селяни вже потроху почали топити грубки. Дякувати Богу, зараз електроенергія є, але якщо будуть перепади та вимкнення, маємо генератори. Міська рада виділяла на них кошти», – повідомивАндрійАпришко, староста Гірської громади.
«Багато домогосподарств не тільки закупили генератори, й техніку, яка здатна працювати в умовах відключення електроенергії, а й створили необхідні продуктові запаси, товарів першої необхідності Панічних настроїв немає. Це вже третя наша зима в умовах великої війни – ми готові», – сказала Людмила Ткаченко, голова Новгород-Сіверської громади.
Що більше запасів, то краще
Війна вже навчила, що вдома мають бути запаси на різні випадки, особливо взимку,– зокрема, їстівний запас (причому продуктів швидкого приготування та довготривалого зберігання), потрібних ліків, води хоча б на кілька діб і засобів на випадок знеструмлення – генератори, павербанки, ліхтарики, свічки, сірники і теплі речі. Зрозуміло, що потреби в людей різні, то кожен до цього списку додасть необхідне для себе.
«Дякувати Богу, ЗСУ та нашим роботящим рукам, до зими готові! Цьогоріч добре вродили всі овочі, тож було що їсти, продати, роздати, передати на ЗСУ, що є найважливішим нашим досягненням у городніх роботах! Сьогодні консервую капусту, бо сорт виявився незимовий. Складаю в баночки, щоб не догнила. Але ми навіть готові сидіти взимку і без заготівель, якби це допомогло наблизити Перемогу України», – зазначає Марія Шевченко з селища Березна.
Готується жінка і до ймовірних проблем із електропостачанням.
«У разі, якщо будуть відключення електроенергії, маємо свічки, замінили акумулятор у лампі, придбали інвертор. До речі, останні цьогоріч добре здешевшали.
Хочу особисто для себе купити ліхтарик з електрошокером, позаяк сподіваємося, що ще будуть гриби в лісі, а тому плануємо виїзди до лісу, то нехай би шокер був…», – пояснила Марія Шевченко.
Є люди, які дослухаються до порад і роблять запаси, бо постійно чують поради щодо цього від ЗМІ, від родичів, друзів або знайомих.
«Загальний інформаційний шум зробив свою справу – прикупив додатково пару павербанків, батарейок, свічки зосталися ще з облоги. Щодо запасів різних, то вони є «за визначенням» ще з осені 2014-го. Одразу після переїзду я постійно сварився з дружиною, навіщо нам на балконі запаси води – як технічної, так і питної. Виявилося, що це необхідність», – зазначає Михайло Жирохов із Чернігова.
«Що стосується запасів на зиму, то з голоду не помремо… Є овочі й фрукти з дачі. Не те щоб на всю зиму, але щоб набратися енергії на мандрівку в магазин, то вистачить… Звісно ж, павери фірми Baseus різної ємності та розміру, бо це на сьогодні провідна (за власними судженнями) фірма, що надає сучасні технології, якість і швидкість… Тієї ж фірми і кімнатні бездротові ліхтарі на магнітах із батареєю, що перезаряджається, мастхев. Ну, ще не менш важливим є кишеньковий ліхтар… І останнє та найважливіше – це представники котячого світу. Що більше котів у хаті, то краще!» – розказує чернігівець Дмитро Коток.
До речі, побутує думка, що сільські люди запасливіші, ніж містяни.
«Людина, яка народилася та виросла в сільській місцевості, завжди до зими готується так, наче вона триватиме місяців 8-10. Тому, безумовно, в селі у батьків маємо певні запаси продуктів і дров для опалення. Свічки і ліхтарики там – речі необхідні в усі часи, а зараз тим паче. У місті маємо кілька потужних павербанків і акумуляторний великий ліхтар. Вони торік не підвели, то й цієї зими можуть стати у пригоді», – розповів Микола Силенко з Чернігова.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Пономаренко
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
