Зустріч із вовками і ночівля на секретному об’єкті: сталкер із Чернігова розповів про Чорнобиль

Дмитро Науменко народився 12 липня 1986-го в Чернігові. Мати працювала вихователькою в дитячому садку, батько був приватним підприємцем. Закінчив Чернігівський центр професійно-технічної освіти. Отримав спеціальність кулінара. 2009 року вперше побував у Чорнобильській зоні. Відтоді був там понад 150 разів.

2012-го почав працювати гідом у туристичній компанії «Чорнобиль-тур», що організовує екскурсії до зони відчуження.

2018 року став її менеджером.

«Я родом із Чернігова, це недалеко від Чорнобильської атомної електростанції. З дитинства чув розповіді про аварію та ліквідаторів. Захотілося побувати там. Та екскурсії в зону були не по кишені. Батько однокласника працював на електростанції. Одного разу зі Славутича поїхали до Чорнобиля з працівниками робочою електричкою. Для нас провели невелику безкоштовну екскурсію. Після цього зацікавився цією зоною ще більше», – зазначає Дмитро Науменко.

У 2010 році хлопець вперше побував у зоні відчуження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівці заблукали під час незаконного екстремального туризму

«Це величезна територія – близько 2600 квадратних кілометрів лісів, боліт, спустошених поселень. Боявся зустріти звірів. До Прип’яті пройшли близько 40 кілометрів. Провідник сказав: «Ми в місті». Перепитав: «Яке місто? Тут одні дерева». Навколо був ліс. Але відчував запах сирої цегли, металу. З кущів вийшли на вулицю. Із темряви виступав силует дев’ятиповерхового будинку з порожніми очницями – вибитими вікнами та дверима. Незабутні емоції, коли піднялися на дах. Там можна було роздивитися атомну електростанцію, що в темряві освічується прожекторами. У зоні є два наймасштабніші місця – Прип’ять і військовий секретний об’єкт, захований у лісах. Там є радар, що входив до складу системи запобігання ракетному нападу. Має вигляд гігантської антени заввишки 150 і завдовжки 750 метрів. Коли були там уперше, залізли на його верхівку. Ще обдивилися колесо огляду, міську пристань, будинок культури, квартири п’ятиповерхівок. За чотири доби пройшли майже 100 кілометрів. Збив ноги у фарш. Схуд на 6 кілограмів. Їсти не хотілося. Пив воду з річок і боліт», – розповідає сталкер.

«По-справжньому страшно було, коли зустрічався з дикими тваринами. Цього не уникнути. Одного разу був із другом-фотографом. Його Чорнобиль цікавив як естетичне місце, хотів зробити гарні знімки. Була рання весна, ще лежав сніг. Ми ночували в одному селі, на горищі занедбаного будинку. Вранці прокинувся. Треба було відправити смс на роботу, а не було зв’язку. По всьому селу бігав, щоб знайти, де ловить. Аж із кущів вискочила козуля. Саме підійшов Ігор. І в цю мить між нами пронісся вовк. Ще один зупинився за 5 метрів. Ми завмерли. Як на зло, забув на горищі ніж, який носив на поясі. А Ігор фотоапарата не взяв. Вовк кілька разів тявкнув у наш бік. Обійшов нас по дузі й побіг далі», – пригадує чернігівець.

Більш докладно читайте в статті журналу «Країна» – ТУТ.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv