Кожен із нас – індивідуальність. Ми маємо мрії, прагнення, схильності й таланти. Усі хочуть жити добре, насолоджуватися своїм життям та отримувати задоволення від улюблених занять. Крім того, в піраміді людських потреб, крім самореалізації, існує й потреба в добробуті. Але у нинішньому світі є один прикрий нюанс: нічого не падає з неба. Всього треба досягати. В ідеалі людині хочеться займатися тим, що їй приємне, що вона любить, і розвиватися в цьому. Та скільки є історій про закопані таланти і втрачені можливості, про закинуті поривання та нездійснені мрії…
Усі ми живемо в суспільстві. Нас багато, ми різні. Хтось досягнув чималих висот у тому, що він любить, а хтось щодня зранку йде на ненависну роботу. І найсумніше те, що таких людей неймовірно багато. Поруч із вами може їхати в автобусі прибиральниця, яка майстерно шиє речі. На ринку продає посуд талановита художниця. Ще десь роздає листівки хлопець, який грає на гітарі, як Джимі Хендрікс. В офісі пише квартальний звіт письменник. Хтось із них сам обрав для себе такий шлях, зневірившись у собі, а когось підштовхнуло до цього оточення.
Існує концепція, що має назву «Відро з крабами». Суть її така: коли один краб намагається вибратися з відра, інші чіпляються за нього та тягнуть назад, таким чином утікач не має шансу вирватися. Цей феномен застосовують і до суспільства, коли говорять про егоїстичне та короткозоре мислення. Іншими словами, є такий тип людей, які не лише позбавлені якихось прагнень, а й заважають прагнути іншим. Якщо ви збираєтесь підкорити гірську вершину, а вам кажуть, що на це не варто витрачати час – ось вам і приклад тієї теорії. Якщо ви хочете вивчити англійську й отримати престижну роботу, а вас запевняють, що у вас мало здібностей – це теж ефект крабів у відрі. Якщо ви не вживаєте алкоголю, а приятелі кажуть вам, що ви нудний і наливають чарку – це знову ті самі «краби».
Сумно, але «краби у відрі» – поширене явище. Люди, для яких це є сутністю, не розуміють тих, хто чимось відрізняється від більшості, прагне більшого, робить щось незвичне. Своєю критикою та сумнівами вони тягнуть назад та гальмують багато добрих починань – і «крабів у відрі» більшає. Тому перш ніж прислухатися до слів «все одно не вдасться», «навіщо це тобі?» або «зараз нікому не потрібні письменники», подумайте, а чи не тягне вас до відра якийсь «краб»?
Юлія Ігнатенко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
