Юрій Воронін навчався у військовому училищі, але з розпадом СРСР, повернувся до України з Сибіру.
Має педагогічну освіту, фах інженера-механіка, спортсмен, грає у футбол, а ще був у добровільній пожежній дружині своєї громади.
Чоловік жив активним цивільним життям…
В один день 24 лютого все змінилося, російська навала вдерлась на Чернігівщину. В той же день Юрій без вагань прийшов до військкомату та став до лав Територіальної оборони. До початку повномасштабної агресії ворога Юрій захоплювався поезією, а війна розкрила в ньому здібності до написання віршів.
Війна вже більше сотні днів,
Воєнкомат тебе шукає.
Бо він чомусь того не знає
Що ти воюєш більше сотні днів.
Війна вже більше сотні днів
На склад озброєння підвозять.
А твій «калаш»-ровесник твій
З тобою поруч по тривозі
Війна вже більше сотні днів
А ти все борешся з собою.
Страх, лінь і біль все кажуть -«Ні»
А серце каже — «Я з тобою»
Війна вже більше сотні днів.
Ти бачив спалені хатини
Як плачуть діти без батьків
Батьки боронять Україну
Війна вже більше сотні днів.
А в соцмережах всі герої
Все хочуть бити москалів
А вояків так і не має
Війна вже більше сотні днів.
Тримайсь ,солдат все буде добре
Здолаєм клятих ворогів
І рідна Ненька переможе.
Юрій Воронін
20.07.2022
