31-річний старший солдат Артем Шеремет, позивний «Черняга», загинув 9 березня 2022 року, обороняючи від окупантів рідну Чернігівщину. Вранці ворог почав наступ на Лукашівку. Артем із побратимами перебував на крайньому рубежі села, коли почався прицільний обстріл з танка по їхніх позиціях. Боєць отримав контузію, але зміг встати на ноги. Схопив РПГ і збирався зробити постріл, але отримав осколкове поранення в ділянку шиї. Побратим намагався надати допомогу. Після наступного прильоту осколками знесло лицьову частину черепа. Був похований місцевими жителями в братській могилі разом із побратимом Юрієм Вороною. Знайти і забрати тіло вдалося лише після деокупації села 3 квітня 2022-го.
Артем народився у місті Городня Чернігівської області. Закінчив місцеву школу. Пройшов строкову військову службу в ЗСУ. Жив і працював у Чернігові. Захоплювався ножами, колекціонував їх.
З 2014 року чоловік брав участь в АТО/ООС на Донбасі. До 2016-го служив у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді. У 2017-2018 був бійцем 5-го окремого полку зв’язку. У 2018-2022 роках воював у складі 72-ї окремої механізованої бригади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські загарбники у Великій Дорозі: як ідентифікували підрозділи й окремих військових
Із 24 лютого 2022 року Артем був військовослужбовцем 21-го окремого стрілецького батальйону, де обіймав посаду старшого оператора розвідувального взводу.
«Артем був і є для мене взірцем мужності, порядності, справедливості, справжнього Захисника і Героя. З першого ж дня повномасштабної війни сам став на захист України і нас всіх, попри те, що вже не служив у ЗСУ. Не чекав, поки його викличуть», – розповіла його двоюрідна сестра Катерина Синявська.
Посмертно Героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна 6 квітня 2022 року в селі Жовідь на Чернігівщині.
В Артема залишилися мама, бабуся, двоюрідна сестра та цивільна дружина.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
