Сьогодні, 21 березня, в Полуботках на Чернігівщині поховали Анатолія Шацького, відомого громадсько-політичного діяча, борця за незалежність України.
Сергій Шумило, друг пана Анатолія, в соцмережі поділився біографією Анатолія Шацького.
Шацький Анатолій Олексійович народився 22 квітня 1953 року в с. Буда Куликівського району Чернігівської області в сім’ї сільських вчителів. Під час навчання в Куликівській школі в 1969 році виготовив рукописну книжечку власних віршів «антирадянського змісту», які прочитав на шкільному вечорі з нагоди Дня Конституції. Чернігівське ОУ КДБ порушило кримінальну справу проти 16-річного Анатолія Шацького. Під час одного з допитів у КДБ втратив свідомість і був доставлений в лікарню, де його прооперували.
У 1974 році закінчив Львівський кінотехнікум, у 1985 році – Костромський технологічний інститут.
Із 1974 року працював в системі матеріально-технічного забезпечення в Житомирській області та місті Чернігів.
Від 1989 р. брав активну участь у заходах і протестних акціях антирадянської правозахисної організації – Чернігівської філії Української Гельсінської Спілки (УГС), яку очолював дисидент-правозахисник Левко Лук’яненко.
За участь у антирадянських заходах із 1989-го по 1991 рік неодноразово зазнавав переслідувань від органів КДБ та МВС, затримань і висування адміністративних штрафів. Активний учасник так званої ковбасної революції 7 січня 1990 року в Чернігові.
Від березня 1990 року офіційний член Української Гельсінської Спілки (УГС), яка невдовзі, 29-30 квітня 1990 року, на Всеукраїнському з’їзді в Києві була перетворена на першу в Україні антирадянську партію – «Українську республіканську партію» (УРП), що виступала за повалення диктатури КПРС і проголошення повної незалежності України.
З червня 1990 року обраний заступником керівника Чернігівської філії Української Республіканської Партії (УРП).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири громади Чернігівщини – територія зони активних бойових дій: що це означає
Організатор і учасник багатьох антирадянських мітингів та акцій протестів у Чернігові та Чернігівській області, які організовували УГС/УРП, НРУ, СНУМ, «Меморіал» та інші організації. Активний учасник просвітницького походу-рейду «Дзвін-90», що проводився влітку 1990 р. по селах і містах Чернігівської області з метою національно-патріотичного просвітництва та популяризації ідеї незалежності України. Під час участі в поході за наказом з КГБ був звільнений на роботі з займаної посади.
Один з учасників відродження УАПЦ у Чернігові в 1990–1991 рр.
У березні 1991 року на Першій конференції обласної організації УРП обраний головою Чернігівської ОО УРП. На цій посаді працював офіційно на постійній основі. Вперше в Радянському Союзі запис у трудовій книжці був завірений печаткою з тризубом.
Член Народного Руху України (офіційно з березня 1990 р.). Тривалий час займав посади голови Чернігівської міської організації НРУ та першого заступника Чернігівської обласної організації НРУ. Нагороджений вищою нагрудною відзнакою Народного Руху України «За заслуги перед Українським народом» ІІ ступеня.
Член Організації Українських Націоналістів (ОУН). Фундатор Чернігівської ОУН, її перший голова. На ХІІ і ХІІІ Великих Зборах Українських Націоналістів (ВЗУН) в 1993 і 1994 рр. був обраний до керівного органу ОУН – членом Контрольно-ревізійної комісії.
Учасник Другого всесвітнього форуму українців (21–25 серпня 1997 р.).
Активний учасник Помаранчевої революції (листопад 2004 – січень 2005 рр.). Відзначений Подякою Президента України В. Ющенка, нагороджений Знаком «Гвардія революції».
Учасник усіх виборчих кампаній із 1989 по 2022 рр. Обирався депутатом Чернігівської міської ради та Чернігівської районної ради.
Після приходу до влади президента В. Януковича і команди Партії регіонів відмовився виконати вимогу нового керівництва Чернігівської облдержадміністрації скласти мандат депутата Чернігівської районної ради та, з порушенням чинного законодавства, в 2011 р. був звільнений із роботи в апараті Чернігівської облдержадміністрації.
Учасник Революції гідності. Перебував на Майдані в Києві, зокрема під час подій 18–24 лютого 2014 р.
З 2021 р. – Голова ГО «Чернігівська спілка учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті» та голова Чернігівської філії Ветеранського об’єднання Української Гельсінської Спілки (ВО УГС).
Сергій Шумилоповідомив, що нинішня війна дуже підірвала здоров’я Анатолія Шацького. «Востаннє ми з ним спілкувалися тиждень тому. Він хворів, але був сповнений оптимізму та планів на майбутнє. Особливо він переживав, що забувається пам’ять про боротьбу за незалежність України наприкінці ХХ століття, адже та боротьба теж була нелегка і недармова. Багато хто за це поплатився тоді…», – зазначив Сергій Шумило.
Фото зі сторінки Анатолія Шацького в соцмережі
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
