Третя річниця визволення Чернігівщини від росіян: згадали ті події та вшанували пам’ять полеглих

Три роки тому Чернігівщина була звільнена від російських загарбників. Але від спогадів про події повномасштабного вторгнення 2022 року навертаються сльози та охоплюють моторошні почуття.

Сьогодні в Чернігові відбулося покладання квітів до Пам’ятного каменя «Борцям за волю України».

Під час заходу зазначалося, що на Чернігівщині першим зазнало російського удару село Дніпровське, що на кордоні з Білоруссю, де були розташовані позиції прикордонників. Тієї ж ночі росіяни обстріляли прикордонні пункти Нові Яриловичі, Грем’яч, Сеньківка, місця можливої дислокації українських воїнів.

Серед російських планів було захоплення Києва, і Чернігівщині відводилася роль північних воріт. До того ж, Чернігів мав відігравати роль логістичного центру, звідки залізницею й автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби для ведення війни.

На Чернігівському напрямку Україну обороняли 1-ша танкова та 58-ма мотопіхотна бригади, окремі частини оперативного командування «Північ», Нацгвардії, прикордонники, поліція, рятувальники, добровольці, «КОРД» і Сили територіальної оборони.

Завзятий опір українців на Чернігівщині – військових, добровольців, місцевих жителів – зламав усі плани ворога.

Наприкінці березня 2022 року стало зрозуміло, що бліцкриг провалився, і росія оголосила про зміну цілей війни. Тоді російські війська сконцентрувалися на сході Україні. Натомість північна фортеця – Чернігів – вистояла.

28 березня російські війська почали відступати з Чернігівщини, а на 2 квітня переважно вийшли за державний кордон.

6 березня 2022 року указом Президента України Чернігову присвоєно Почесну відзнаку «Місто-герой України».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині працювала ППО по ворожих безпілотниках

Сергій Локоть, головний сержант 162-го батальйону 119-ї бригади територіальної оборони, учасник АТО, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, нагороджений за оборону Чернігова у 2022 році, згадав події трирічної давнини.

«Ми всі атовці з міста Борзна рухалися до Гончарівського, бо ми були з 1-ї танкової бригади. Коли доїхали до Кіптів, дізналися, що вже почалися обстріли та відбувся прорив кордону. І нас всіх направили на Чернігів. Там ми приєдналися до 119-ї бригади 162-го батальйону. І вже 25 березня ми стримували ворога на «трьох ведмедях», підбивши два танки з 15, які рухалися в бік Чернігова. А вночі вже перемістилися на туберкульозний диспансер і тримали оборону там на передовій позиції», – розповів Сергій Локоть.

За його словами, вистояти вдалося завдяки згуртованості всіх – військових, волонтерів, які, попри обстріли, привозили нашим захисникам багато усього потрібного, зокрема їжу. А це натомість надавало військовим більше мужності для боротьби та стримування ворога. 

«Ми приїхали всі, отримавши автомат і по 120 патронів, ще по дві гранати. Небайдужі люди розливали коктейлі Молотова. А ми бігали з автоматами і тими коктейлями та жартували між собою: «О, коньяк! О, шампанське!». Адреналін тоді був неймовірний.

І 1 квітня жартували між собою, що 1 квітня – брехня всесвітня. Аж не вірилося, що вони відходять. Навпаки, були думки, що вони ще з’їжджаються. А я думаю, що вони просто злякалися. І надалі ворог розуміє, що ми ніколи не здамося, і за нами правда, честь, слава і воля України», – згадав тодішні події Сергій Локоть.

Насамкінець заходу відбулося покладання квітів за участю представників влади, громадськості, силових структур, військових.

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv