Війна в Україні насправді народна, бо нашим військовим допомагають усі: діти, дорослі і навіть пенсіонери, яким уже багато років. Одні готують тушонку та пиріжки, другі дістають потрібні речі та спорядження для наших захисників і захисниць, треті возять усе це на фронт. І прикладів такої всенародної допомоги дуже багато. Нинішня розповідь – про дітей із Чернігівщини, які ні в кого нічого не просять, а збирають для ЗСУ гроші.
Селом Кобижча так просто не проїдеш. Адже тут стоїть блокпост. Звісно, що не справжній, а дитячий, але свою місію виконує.
Місцевий житель Ігор Ярмоленко розповів, що спершу діти мали бажання гратися, бо діти є діти, а потім уже з’явилася благородна мета.
«Вони хотіли зробити халабуди, аби бавитися в них. Я ж запропонував, на мій погляд, цікавішу ідею – встановити на дорозі щось на зразок блокпосту. Адже подумав, що серед дітей ця розвага викличе більше захоплення. Вони ідею підтримали, так і з’явився блокпост, чергуючи на якому, діти уявляли себе військовими. І якось через той дитячий пост їхав один дідусь і дав «солдатам» 40 гривень. Із цього все й закрутилося», – у коментарі для ЧЕline зазначив Ігор Ярмоленко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про птахофабрику, допомогу з евакуацією людей і сучасні виклики: життя Березнянської громади
Оминути дитячий блокпост не може ніхто, бо він стоїть якраз на центральній дорозі в самісінькому центрі села. Тож щодня повз нього проходять і проїжджають багато людей.
«Після перших отриманих грошей дітлахам спало на думку збирати гроші для наших військових. Зібрані суми я зі своєї картки перераховував на потреби ЗСУ, навіть ще своїх коштів трішки зверху докидав. Уперше назбирали, вже не пам’ятаю, 600 чи 400 гривень. А потім було і 800, і тисяча. Разів п’ять я точно перекидав гроші. І оце знову назбирали трішки, будемо перераховувати», – повідомив Ігор.
За його словами, гроші дають люди, які їдуть дорогою і бачать дітей на варті. Це односельці та просто люди, які проїжджають через село.
«На посту стоїть 12-річний хлопчик Іллюха Петрушка – це мій троюрідний брат. Він сам із Києва, але приїжджає до бабусі. Компанію йому складають 12-річна Софія Фельдман, 10-річна Дарія Фельдман, 8-річний Єгор Фельдман і 11-річна Поліна Задоян. До речі, родина Поліни в Бобрику живе, але коли почали стріляли, то вони до нашого села, до бабусі переїхали», – розповів Ігор.
Насамперед зібрані дітьми кошти перераховують на потреби земляків, які боронять Україну.
«Наші односельці є в гарячих точках. Їм були потрібні тепловізори і бронежилети. Також син нашої вчительки української мови та літератури служить і вона попросила для нього допомоги. У них відкритий рахунок, і ми на той рахунок скидали гроші», – сказав хлопець.
До речі, на своєму блокпосту діти стоять уже більше як місяць.
«Нині рідше трішки виходять, бо оце в нас дощі зарядили. А коли погода хороша, то щодня по годині чи дві вистоюють. А раніше довше стояли, бувало, й цілий день, навіть обідати їм приносили. Бо казали, що хочуть вартувати.
Я їм із дерева ще зброю повирізав, щоб гарно було. Ніби дійсно військові. Також, аби було красиво, дітлахи прикрасили свій блокпост», – розказав Ігор.
Допомагати нашим військовим діти хочуть і надалі. Кажуть, що для цього продовжать вартування на посту. Бо бажання нині від малої дитини до сивочолого пенсіонера в усіх однакове – якнайшвидше закінчення війни та наша перемога.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото – Ігор Ярмоленко
